Ми приречені на перемогу
Цей невеличкий текст написав громадьский діяч, волонтер, правник та інтелектуал, до того ж відоми ЛГД Генадій Друзенко.
І я вважаю за необхідне познайомити з ним своїх читачів. А коментувати тут нема чого: разом нас багато і нас не подолати!
Сьогодні, коли ми відкриваємо для себе й світу справжню міць та велич України, коли ворог деморалізований та несе безпрецедентні втрати, коли весь цивілізований світ із захватом дивиться на нас і нарешті почав реально допомагати нам битись з Росією, умовами миру може бути тільки повне відновлення територіальної цілісності України в межах 1991 року!
Так, я свідомий, що щодня ми платимо за нашу свободу життям наших героїв та безневинних жертв, руйнуванням нашої інфраструктури та порушенням звичного плину життя мільйонів цивільних українців.
Але наразі час істини. Свобода не буває задарма! Це ж битва не тільки України та Росії. Це двобій свободи й рабства, людської гідності та "баби ещё нарожают", демократії та автократій, світла й темряви.
І тому ми просто приречені перемогти. Бо темрява і світло не можуть зійтись десь посередині. Як би не було важко, ми мусимо вистояти і перейти у наступ. Час Криму та Донбасу повертатися у справді рідну гавань!