В сравнительно недолгое время украина получит наконец полномочного посла США, Сергей Сидоренко, редактор ЕП,
рассказывает ее профессиональную историю и описывает манеру вести дела.
Поскольку это материал преимущественно для украинского потребителя, я поленился его переводить и просто даю на языке оригинала в сокращенном виде
Міфічний агент Саакашвілі
До України Бріджит Брінк має переїхати не з Вашингтона, а з Братислави: з 2019 року вона працює послом США у Словаччині. Але потрапила вона на цю посаду, по суті, випадково.
Брінк тривалий час опікувалася Грузією.
Вона двічі працювала в американському посольстві у Тбілісі, причому на серйозних посадах - у 2005-2008 роках очолювала департамент політики та економіки, у 2011-2014 була навіть заступницею посла, а між цим слідкувала за Грузією у Вашингтоні. Ба більше, Бріджит Брінк розуміє грузинську мову та трохи говорить нею - дуже рідкісні навички як для американського дипломата.
Не дивно, що у 2018 році, коли постало питання про призначення нового посла у Тбілісі, вибір зупинився саме на ній.
Це було би дуже круте призначення для маленької, але важливої для Штатів держави Південного Кавказу. Брінк на той момент вже три роки працювала на топ-посаді у Держдепартаменті, відповідаючи за політичні відносини з усією Європою; мала чудові зв’язки на усіх рівнях у Вашингтоні; і при цьому мала глибоке розуміння Грузії.
Але сталося неймовірне - вона отримала відмову від грузинської влади.
За правилами міжнародних відносин держава, до якої надсилають посла, має право відмовитися надавати агреман, тобто згоду на призначення. Утім, ця можливість - виняткова, це буває дуже рідко, і лише коли є реальні підстави, бо такий крок може образити столицю, що робить призначення.
А з послами США, яких хочуть призначити до дружньої держави, такого не буває приблизно ніколи.
Але з Бріджит Брінк сталося саме це.
За даними профільного видання Foreign Policy, тодішній помічник держсекретаря з питань Європи та Євразії Весс Мітчелл намагався переконати грузинську владу переглянути це рішення, але без успіху. Неофіційно грузинська влада повідомила американським партнерам, що вважає дипломатку занадто лояльною до Саакашвілі, хоча це категорично заперечували як у Держдепі, так і контакти американців у Грузії. Побутує думка, що рішення заблокувати призначення ухвалив особисто Іванішвілі - ключовий грузинський олігарх із величезним впливом на чинну владу, який вважає Саакашвілі своїм особистим ворогом.
Та історія стала ще одним етапом охолодження відносин між Тбілісі і Вашингтоном. А для Бріджит Брінк як "моральну компенсацію" запропонували посаду у Братиславі, звідки вона врешті-решт попрямує до Києва.
Чого чекати Україні від призначення Бріджит Брінк?
Помітних публічних заяв про Україну дипломатка не робила, і це не дивно - ані в якості посла у Словаччині, ані під час роботи у Держдепі її посада не передбачала коментування українських питань. Однак співрозмовники ЄП, що знайомі з Бріджит або перетиналися з нею, мають позитивні очікування.
Звісно ж, треба зауважити, що посол в будь-якому разі буде виконувати політичну волю Вашингтона, і якоїсь самодіяльності очікувати не варто - але все одно, у дипломатії персональний фактор є дуже вагомим. І саме зважаючи на персональні особливості та переконання дипломатки, її призначення є добрим знаком. Цікава деталь: нова очільниця посольства США вільно володіє російською мовою. Але набула вона цього вміння не в Росії і не належить до тих, хто прагне "зрозуміти Путіна", запевняють джерела ЄП.
Її глибокий грузинський досвід для нас - точно плюс. Завдяки цьому Брінк чудово розуміє, якою підступною і агресивною є путінська Росія. Також важливо, що російську агресію проти України вона зустріла саме у Тбілісі і сприймала її з коректної точки зору.
Крім цього, Брінк є щирою прихильницею демократії та демократичних перетворень у державах Східної Європи. І тут у нагоді стає її досвід роботи у Тбілісі в 2005-2008 роках, до російського нападу - вона застала період активних реформ, що змінювали Грузію, у тому числі антикорупційних, і водночас бачила, як Саакашвілі почав активно припускатися помилок, що зрештою вилилося у його програш на виборах. Зважаючи на те, що і для Байдена ці реформи є пріоритетом, нова керівниця посольства точно знайде спільну мову з Білим домом.
Утім, не варто чекати від Брінк відкритої безкомпромісності на новій посаді. Джерела переконують, що Бріджит Брінк є не лише прибічницею сильного трансатлантичного партнерства (як і Байден та уся нинішня адміністрація США). Вона, як стверджують, також вважає, що розширення НАТО - це добре, і точно не буде голосом проти цих ініціатив України. І хоча треба усвідомлювати, що фінальну позицію США з цього питання будуть ухвалювати у Вашингтоні, а не у посольстві в Києві, нам потрібна підтримка усіх гравців.
Три роки її роботи послом у Словаччині - найкращий доказ цього. За цей час від керівниці посольства США не пролунало, напевно, жодної конфліктної або різкої заяви, хоча у сусідів у цей час було доволі гаряче. Втім, це не означає, що з призначенням Брінк посольство США в Україні буде лише спостерігачем. За потреби вона готова робити і символічні жести - наприклад, публічно підтримала Центр імені Яна Куцяка і брала участь у заходах з вшанування його пам’яті.
Словом, якщо Бріджит Брінк збереже підходи до роботи і в Україні, то ми отримаємо посла США, що концентрується на неконфліктному діалозі, "м’якій силі", тобто на непублічному переконанні сторін. Хоча у розмовах без преси при цьому можуть звучати і жорсткі речі - ті, хто спілкувалися з Брінк раніше, подейкують, що на це вона цілком здатна. І, напевно, це - найкоректніша стратегія роботи з чинною українською владою.
Насамкінець ще одна дуже важлива деталь. Джерела переконують, що Бріджит Брінк є не лише прибічницею сильного трансатлантичного партнерства (як і Байден та уся нинішня адміністрація США). Вона, як стверджують, також вважає, що розширення НАТО - це добре, і точно не буде голосом проти цих ініціатив України. І хоча треба усвідомлювати, що фінальну позицію США з цього питання будуть ухвалювати у Вашингтоні, а не у посольстві в Києві, нам потрібна підтримка усіх гравців.
Могу лишь отметить, что давая интервью Савику Шустеру, она отметила, что Вашингтон и она сама полагают, что у Минских договоренностей есть еще большой потенциал, который следует не отбрасывать а использовать. Хотя также сочла необходимцым разъяснить что США не всегнда согласны с теми интерпретациями, какие дает Россия некоторым положениям мМинских договоренностей.
Мне кажется, что на этом дискусию о том, так давит ли Вашингтон на Зеленского в плане имплементации Миска в целом можно и закрывать. Тут мои читатели традционно поймали меня на выдумках необоснованных, когда я написал что Байден обещал Путину поспсобствовать... Если раньше этот тезис поддерживал лишь Илларионов (не авторитет, согласен) то вот без пяти минут посол США в Киеве - это немножко другой уровень.
Но то такэ... Я давно привык к тому, кто тут всему голова. Да и образования у меня по этим делам нету