Хто ж веде до влади Медведчука (ВАЖЛИВО!)
Цей блог Євгена Булавки видається мені чи не найважливішим із усіх текстів, що з'явилися у мене мабуть за увесь останній місяць. Я писав проце багато разів, але по-перше не окремим текстом а у коментарях, а по-друге жодного разу не заслужив на увагу від моїх читачів-патриіотів, вони твердо залишалися міцними і справжніми комуністами патріотами. І жодні мої аргументи не справили на них щонайменшого враження.
Може текст іншого автора виявиться більш дієвим
Очевидно, що формування в разі дострокових виборів нової парламентської коаліції за участі ОПЗЖ і призначення Медведчука прем'єром, - це на жаль реалістичний сценарій.
Хоча при продовженні хаосу в країні, збільшенні корупції і соціального невдоволення, і на цьому тлі тиску Росії, чиїх агентів навколо Зеленського повно, перевибори можуть і не знадобитися, і переформатування коаліції відбудеться в межах цієї Верховної Ради. Допоможуть голоси Коломойського. Під будь-яким соусом.
Це - не фантастика. Але є ключова умова, за якої Кремль досягне остаточно своїх цілей в Україні. А саме - деморалізація, роз'єднання проукраїнських сил і просто громадян. Ветеранів, активістів і політиків.
Зеленський зі своєю "місією" внесення хаосу справляється на відмінно. А ось із іншим явно допомагають. Тому що як завжди було в історії, саме проукраїнських лідерів звинувачують у радикалізмі, пропонують шукати щось помірковане. При тому що при Медведчуку поміркованості не буде. Її вже немає при Портнову, Венедиктовій, та інших "кадрах" в силових структурах і навколо них.
А ще комусь Порошенко не такий. І всі один одному не такі - і Голос не такий, Гриценко не такий і… ще хто? Хто у нас ще є з бодай мінімальними шансами на перемогу? Чи є взагалі час на те щоб чекати на якихось нових персонажів? Жити в світі постійних претензій один до одного.
Відповідь на питання про те, хто веде до влади Медведчука для мене очевидна - всі ми. Ті, хто не хоче об'єднатися вже зараз.
Ситуація на диво нагадує події сторічної давнини, і втрату української державності.
Маю зауважити: як на мене текст ставить проблему найбільшої ваги, проблему збереження незалежності України та збереження цілістності тыэъ держави, що ми маємо сьогодні
І це маємо поставити автору у заслугу.
Але при цьому - і не варто цього приховуввати
ТЕКСТ МІСТИТЬ ВЕЛИЧЕЗНУ ПОМИЛКУ, БЕЗ УСВІДОМЛЕННЯ ЦІЄЇ ПОМИЛКИ ВІН ВТРАЧАЄ СВОЮ КОРИСТЬ, ВІН СТАЄ ШКІДЛИВИМ ТА НАВІТЬ НЕБЕЗПЕЧНИМ.
Але мені не хочеться про це писати. Я мрію що українці різних поглядів та різних натівних мов у процесі толерантної дискусії САМІ знайдуть цю помилку та виправлять її і зроблять такі необхідні уточненя.
Я цілком усвідомлюю примарність своїх сподівань. Проте на здатний їх позбутися