Звернення до тих, хто чекає від Зеленського зради України у його намаганнях досягти миру
Позаяк у нас просто таки Ніагара дописів щодо зради Зеленського що по-перше вже настала, а по друге неодмінно відбудеться прямо завтра - а під час зустрічі Зеленського із Путіним відбудеться вже остаточно та невідворотно - у мене відбувся те, про що надто люблять згадувати російські прихильники "повара Путина" - у мене стався разрыв шаблона.
Ну давайте на хвилинку завдамо собі питання: а нащо це Зеленському? Він стовідсотково отримає збурення серед найбільш пасіонарної та небезпечної для будь-якої влади частини суспільства: від пасіонарних та озброєних націоналістів. Він отримає осуд від практично усієї інтелігенції. Ба більше - і переважна більшість українців буде проти (докази наведені нижче). І він порушить мало не геть усі свої обіцянки - що теж не піде йому на користь.
Це його неприємності у випадку зради. А які бонуси? Я відверто кажучи їх зовсім не бачу. Але ж мало не мільйони активних користувачів мережі наполягають - ЗРАДА ВІДБУДЕТЬСЯ ОБОВ'ЯЗКОВО, ба більше вона вже відбулася.
Тому я дуже й дуже прошу усіх, хто точно знає про зраду Зеленського
РОЗКАЖІТЬ ДОКЛАДНО, ВИХОДЯЧИ ІЗ ЯКИХ МІРКУВАНЬ ВОНИ ДІЙШЛИ ТАКОГО ВИСНОВКУ
Зеленський абсолютно нормальна людина, він народився і виріс у цій країні, відтак для того, аби зрадити її інтереси йому потрібні дуже серйозні мотиви - викладіть їх будь ласка зрозуміло і докладно, так аби не залишалося сумнівів у тому , що саме ви пропонуєте врахувати.
Як кожна нормальна людина він при цьому буде виходити із нормальних людських цінностей. А як кожен політик, він намагатиметься робити те, що йде на користь його популярності - у тих межах, що не суперечить його цінностям і що можливо здійснити у наявних обставинах.
Викладаючи ці міркування я буду великою мірою користуватися аналізом , що
наведений у статті Євгена Середи на сайті УП
На цьому я закінчу цей пункт і перейду до наступного - а що він буде робити вірогідніш за все?
Роздивляємося соціологію
Зеленський неодноразово заявляв, що він зробить усе, аби не підвести своїх виборців. А ми вже знаємо, що бажання та відрази виборця Зеленського дуже близькі до середніх по всій Україні. Тобто аби зрозуміти наміри Зеленського маємо поцікавитись, а чого бажає середній українець у проблемі вирішення питання про Донбасс. Тобто маємо звернутися до соціології
Згідно з опитуванням Центру Разумкова, проведеним на початку жовтня, вже після підписання формули Штайнмаєра більше половини українців хочуть миру на довоєнних умовах.
Тобто практично більшість вважає за бажане повернутися до довоєнного статусу.
Але коли мова йде про прийнятні з точку зору виборців заходи для вирішення проблеми, картина вимальовується трохи інша
Тут перелічені умовно кажучи "забаганки Путіна" (за виключенням третього пункту) Але тут ми бачимо що лише перший та більш-менш другий пункт для більшості населення розглядаються як можливі заходи для досягнення мети. всі інші виявляються цілком неприйнятними і схильність до їхнього прийняття владою може суттєво погіршити рейтинги президента.
Зауважу одразу - але на категоричну відмову від усіх цих пунктів на мій особистий погляд сьогодні ц у короткостроковій перспективі не піде Путін ( Алексашенко думає так само); тобто тут проглядається хіба що глухий кут.
Насправді ситуація ще гірша, аніж нам малюють соцопитування.
Для виборця найбільш прийнятним заходом виглядають прямі переговори із "очільниками ЛДНР". Але якраз саме це є абсолютно неприйнятним для... самого Зеленського.
Згадаємо його перше "політичне" інтерв'ю, яке він дав у грудні 2018-го.
Висловлюючи думку, що з Росією можна домовитися "посередині", майбутній президент при цьому зазначив: "У Кремлі ж сидять ті, хто поставив цих, у "ДНР-ЛНР". Якби ці вирішували, треба було б з ними говорити, а так - який сенс? Треба з тими, хто вирішує".
Свою принциповість щодо цього питання Зеленський продемонстрував у червні, після зустрічі з президентом Франції.
Тоді перекладач, який говорив від імені Еммануеля Макрона, заявив: "Зеленський дав знаки зі свого боку, що він готовий іти на припинення вогню, готовий до діалогу з сепаратистами".
Зеленський спростував ці слова: "Тут є невелика помилка. Ми не готові до діалогу з сепаратистами… Ми готові діяти в мінському форматі".
Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", переважна частина українців підтримують заморожування конфлікту.
Другою за популярністю є війна до перемоги.
В кожен трубадур зради має розуміти - що навіть незалежно від власних бажань Зеленський вимушений діяти у рамках, окреслених результатами цих опитувань, які він безумовно знає.
Отже, якщо Зеленський не хоче йти проти очікувань, які переважають серед більшості українців, і свого електорату, він має сказати "ні":
- виборам без українського контролю над територією й кордоном;
- амністії бойовиків;
- створенню "народної міліції";
- миротворчій місії за участю росіян.
Власне, проти цього виступає і активна патріотична меншість.
Констатуємо, що соціальні протиріччя щодо донбаського питання не такі сильні й гострі, як часом малюють деякі оглядачі, яким не потрібна соціологія, щоб судити про настрої у суспільстві.
Серед українців є певний консенсус. І риторика влади поки що йому відповідає.
Інше питання, що сьогоднішня Росія не настільки слабка, щоб Кремль "зливав" ОРДЛО на українських умовах. Але підстав вважати, що Зеленський буде йому підігрувати - немає взагалі.
Але людям, яких надихає ВІРА, - навіщо їм ті підстави? Віра завжди була достатньою підставою і для самої себе і для усіх можливих висновків із неї - аж до вбивства невірних