Сергей Жадан: Думаю, что Зеленский не на своем месте
Роман Кравец
- Як вам новий президент?
- Мені не подобається новий президент. (Робить коротку паузу) Але, в принципі, у мене і жодних ілюзій стосовно нього не було. Я підтримував іншого кандидата.
Для мене це насправді дуже велике непорозуміння - те, що цей чоловік став президентом України. Це класична ситуація, коли людина не на своєму місці.
Я не прихильник теорії змов, я не хочу тут займатися якимись геополітичними розкладами, я, в принципі, не політик, але тут, здається, навіть не треба бути експертом чи фахівцем у політичній сфері, щоб побачити, що людина просто некомпетентна, що вона просто не зовсім розуміє, що вона робить.
Виникає величезна тривога за те, що чим довше ця людина буде знаходитися на керівній посаді, тим більше після нього доведеться ремонтувати побутової техніки в його офісі.
- Але як ви робите такі висновки?
- Я роблю висновки з того, що я бачу.
Я бачив його виступи у Франції, в Німеччині, я бачив, що він говорить тут, коли десь з'являється. Це все викликає багато питань і непорозумінь - що це таке? (жестикулює).
- Я дивлюся прямі ефіри на Youtube, де у коментарях люди просто готові його носити на руках...
- Ще люди люблять дивитися відео з зоопарків, де панду показують. А ще люди люблять дивитися відео з катастроф, цунамі, пожежі...
Люди багато чого люблять. Люди взагалі дуже суперечливі, непослідовні, дивні і беззахисні в своїй безпорадності.
- У вас є пояснення, чому люди проголосували за Зеленського? Що змінилося в українському суспільстві?
- Та нічого не змінилося, мені здається. За що суспільство голосувало п'ять років тому? За зміни, за нові обличчя, за боротьбу з корупцією. Головне - передусім, за завершення війни.
За що суспільство голосувало цього року? За завершення війни, за боротьбу з корупцією, за зміни, за нові обличчя. Мені здається, що нічого не змінилося.
Якби пішов Святослав Вакарчук, то думаю, що я підтримав би його. Оскільки він не пішов, то для мене стало зрозуміло, що в усій цій ситуації Петро Олексійович - це та людина, яка для мене є саме таким компромісним варіантом вибору.
Я так до кінця не зрозумів, чому Святослав не пішов. Але, в принципі, я поважаю його вибір. Він доросла, самодостатня людина. Якщо він вирішив не йти, мабуть, він мав для цього якийсь аргумент.
- Ви думаєте, що Вакарчук був би кращим президентом, ніж Зеленський?
- Я думаю, що в ситуації з Зеленським, зовсім не важко бути кращим президентом. Думаю, багато хто міг би бути кращим президентом (сміється).
- Про Петра Порошенка хочу запитати. Буквально ще в 2016 році ви досить жорстко критикували владу.
- Влада для того і існує, щоб її критикувати, якщо є за що.
- В одному з інтерв'ю ви казали: "Цей режим приречений. Вони тимчасові. Вони допрацюють і підуть. Вони цій країні не пасують. Вони не мають шансів з цією країною мати шанси". То хочу запитати - що змінилося в 2019 році?
- Коли я говорив про режим, то говорив не виключно про Петра Олексійовича. Очевидно, я говорив в принципі про політичну правлячу еліту і політикум як такий.
Очевидно, що я і зараз вважаю, що багато політиків, особливо на місцях, регіональні політики, вони мають піти. Вони гальмують країну. Вони дійсно приречені, вони цю країну просто не відчувають.
Мені в цій ситуації дуже не подобається, коли на Петра Олексійовича перекладають всю відповідальність, з одного боку. А з іншого боку, коли Петру Олексійовичу приписуються всі успіхи.
- А він сам їх собі приписує.
- І він приписує, і його прихильники люблять це робити - що все трималося виключно на Порошенку. Мені здається, що ці втрачені шанси втрачені нами спільно.
Те, що суспільство не дотисло, не додавило, не доробило - це не слід сьогодні перекладати на Петра Олексійовича. Це щонайменше нечесно стосовно нього і стосовно нас усіх.
- Ви нещодавно писали колонку про Кернеса. Що непокаране зло - як невиліковна застуда...
- Безперечно. Це для мене одна із тих речей, які найбільше не зрозумів у передвиборній кампанії Петра Олексійовича. Ставка на Кернеса, по-моєму, найнерозумніше, що можна було зробити у випадку з Харковом. По-перше, це відразу відсікло від Порошенка дуже багатьох людей у Харкові.
Я вам сказав, що для мене голос за Порошенка був компромісним вибором. Бо ця ставка на Кернеса - це щось, що дуже важко самому собі пояснити, дуже важко прийняти. Як на мене, Кернес - це просто людина деструктивна, яка гальмує місто, яка в принципі працює далеко не в інтересах України.
- Але наскільки Вакарчук компетентний як політик?
- (Задумується) По-перше, у мене зустрічне питання, наскільки компетентними є ті 450 людей, які щоразу, що п'ять років заходять до стін Верховної Ради? Риторичне питання. Ми маємо бути реалістами.
Зрозуміло, коли партія "Голос" пройде в парламент, то навряд чи Святослав Іванович буде сам сидіти в кабінеті і складати законопроекти. Очевидно, якщо йде партія, то вона дійсно має працювати як партія, як команда, як колектив однодумців і фахівців. Тому стосовно цього я би не сильно переживав.
Слава говорить таку річ, яка багатьом здається абстрактною, на яку найменше звертають уваги, бо звикли звертати увагу на прізвище Путін, Трамп, на слова "тарифи", "корупція". А він часто говорить про цінності. Ми якось про цінності за ці п'ять років відвикли говорити.
Когось, можливо, дратує, що він говорить такі, можливо, пафосні, патетичні слова. А мене це навпаки втішає. Мене втішає, що людина говорить не про тарифи, які він знизить вполовину, очевидно розуміючи, що це просто популістське гасло, яке, можливо, й принесе йому якісь додаткові голоси.
Але це відштовхне від нього тих людей, які насправді йому вірять. Натомість він говорить про речі, пов'язані з цінностями. Та ж демократія, відкритість, відповідальність.
- Взагалі яким, на вашу думку, буде цей новий парламент? Якіснішим чи гіршим? Зайде багато нових людей, 80% оновлення може бути.
- (Робить паузу) Це питання до політтехнологів, політологів. Ви ж самі розумієте, наскільки велика ймовірність того, що це буде однопартійний парламент.
Тоді це буде зовсім інша ситуація і тоді це буде зовсім інший розклад, це може призвести до якихось абсолютно несподіваних наслідків. Мені здається, з усіма цими виборами ми опинилися в ситуації страшенної невизначеності і величезних ризиків.
І прогнозувати як ми з цих ризиків вийдемо - насправді страшенно невдячна справа.
Чи згодний я із більшістю тез Жадана? - Ні.
Але я поважаю ці людину і не за те що він поет, письменник чи співак. Я поважаю його вчинки: його поведінку під час Майдану та під час війни. Їх просто не можливо не поважати.
Відтак на мою думку він заслуговує на те, аби бути вислуханим навіть і тими, хто з ним не згоден.
Але хочу звернути увагу на два моменти.
Він сприймає Порошенка достатньо абстрактно, а ось Кернеса він сприймає конкретно, про нього він надто багато знає. Якби він так конкретно знав найближче оточення Порошенка, він би пересвідчився, що Кернес - зовсім не найгірша людина у оточенні Порошенка, особливо у самому вузькому колі.
Там є й гірші негідники (хоч я розумію, що таке Кернес і якою мірою він пов'язаний із Путіним). І це перше, що хочу зауважити (до речі: було б цікаво почути. як Жадан собі пояснює непокараність команди "Я" взагалі і вбивць Майдану зокрема - але Кравець цим не поцікавився).
І є другий момент. Йому важливі ціненості. І він гадає, що для Порошенка оті цінності, що він їх проголошував, той його АрМоВір- це є реальність.
Але для ПОПа це лише інструмент - і цього Ждан теж не розуміє. І третє - він геть не розуміє Зеленського і тому не пробачає йому того, про що він у Порошенка навіть і не згадує.
Просто для нього Зеленський - людина із іншого світу, прибулець. Так мені здалося.
А молже помиляюся я? - Може. Але я не помиляюся у одній речі: що за політик буде Зеленський, - цього не знає ніхто. І сам Зеленський теж не знає