Право на Майдан
Diana Makarova
ПРО ПЕРЕДЧУТТЯ ФІОЛЕТОВИХ В КРАПІНКУ
…….. «А хотите, я его стукну? И он станет фиолетовый в крапинку.»
(епіграф) ……..
Давайте потанцюємо. І, як той казав, почнем от пєчкі.
І пічка не була піччю в правовому сенсі, то були просто бочки, біля яких ми грілись найперше у 2004-му році. І було в нас право - право на мирний протест.
Чи мали ми право виходити на протест проти нечесних виборів у 2004-му?
Мали.
Чи мали ми право виходити на Майдан, протестуючи проти побиття студентів у 2013-му?
Мали.
…….. «Право громадян України на мирні збори гарантується ч. 1 ст. 39 Конституції України, згідно з якою вони «мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно повідомляються органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування»……..
http://lider.fpsu.org.ua/…/309-pravo-hromadian-na-myrni-zbo…
Потім ми пішли на штурм. І перейшли Рубікон.
Чи мали ми право розпочинати заворушення на Груші?
(Водохреща на Майдані, січень 2014)
А саме ми їх розпочали, повівшись на провокацію.
Мали.
Бо перед цим Рубікон перейшли силовики
(ніч з 10 на 11 грудня 2013, штурм Майдану)
І тут закінчувався мирний протест, а розпочиналось ПОВСТАННЯ.
Чи мали ми право на повстання?
Мали.
…….. «Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року проголосила Загальну декларацію прав людини, у преамбулі якої зазначила: «...Беручи до уваги, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей; і беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення»……..
https://uk.wikipedia.org/…/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%…
Тут Генасамблея кокетуюче дає зрозуміти, що право на повстання в народу все ж є.
Тепер у мене питання - чи мали право нинішні протестанти від Міхо:
- ставити палатки
- ходити з демонстраціями
- ставити умови уряду
Мали.
І мають.
Ви можете бути не з ними, я можу бути не з ними - але це нічого не змінює. Там можуть бути проплачені активісти, там можуть бути також непроплачені - але це нічого не змінює.
Люди мають на те право.
Чотири роки тому, коли нас не взяли силами силовиків, пардон за тавтологію - проти нас виставили таких же громадян, як ми. Ми назвали їх тітушками.
Вони йшли бити нас за обіцяні їм «трудодні», вони були проплаченими, але вони при цьому лишались громадянами України, це константа.
Чи мали вони на те право?
Ні, не мали.
Бо вони виступали проти нашого конституційного права. Бо найм тітушні для виконання такої роботи виглядав як нацьковування двох протестних таборів з народу. Тобто, на спроби розпалювання громадянської війни. А це вже антиконституційні діяння.
Ця шобла називалась Антимайданом - і з тих пір усі ПРОТЕСТИ ПРОТИ ПРОТЕСТАНТІВ називаються Антимайданом. Це теж константа.
А що ж таке Майдан?
Що воно значить, оте українське (тюркське) слово у нинішньому його сенсі, коли на Майдані коло церкви революція гуде?
Як визначити, чи вже Майдан, чи просто мітинг?
Отут виникає питання - скільки людей мусить зібратися, яка критична маса, щоб це працювало? (С)
Нема такого визначення.
Якщо такого визначення нема, а потреба в ньому є - народ виставляє свого представника, і той вже народжує потрібну відзнаку
https://www.youtube.com/watch?v=-hQoU-ac-g0
Народ представника вислухав і згодився - а хто пробував не згоджуватись з Лесем? Покажіть мені таких.
Нема. І правильно. Бо це абсолютно відповідає національним традиціям. Саме так була вибудувана Запорізька Січ. (С)
… відступлю.
Зараз у стрічці я зустрічаю роздумування наших північних сусідів. Ви знаєте, їх завжди дуже цікавлять події в Україні, досить часто цікавість йде у прикладному порядку - зелені чоловічки без шевронів, «гуманітарна допомога» танками і так далі.
Північні сусіди зараз жарко сперечаються - Майдан в Україні чи ні?
Диваки. От вже не лізли б в наші справи хоч тут, га? Не заважайте нам самим вирішувати - Майдан у нас чи не Майдан. За нашими визначеннями, в яких ви усе одно нічого не смислите.
Отже, перш ніж роздумувати над нашими Майданами - йшли б ви робити свої, чи що? Або принаймні вивчати творчість метра. Там і про вас написано, ідіть, ідіть…
А в нас так.
Палатки під Радою - то був би не Майдан. І то ще не був Майдан.
Бо, за визначеннмя метра - «ще недо ……уя»
Якби влада не зробила певних кроків - за розумінням влади, єдино правильних.
За розумінням народу - «от ідіоти, Янукович вже напоровся, сам роздмухав Майдан, сам від нього і огріб»
Тобто, були зроблені усі потрібні кроки для того, щоб роздмухати народний гнів - спроби розігнати табір, арешт лідера, провокації.
От молодці.
І наступних вихідних на Майдан вийшло вже набагато більше народу, ніж ходило до отих напівпорожніх наметів.
Ви можете бути не з ними, я можу бути не з ними - але факт є факт. Влада тисла майже так само, як чинили папєрєднікі - і людей на кожні вихідні виходило все більше.
Аж доки їх стало «трішечки задо.....уя»
Бо не можна доводити людей до того, аби вони ставали фіолетовими в крапінку.
https://www.youtube.com/watch?v=-4cxG05E0Vs
Ви можете бути не з ними, я можу бути не з ними - але там, на Міхомайдані, зараз стоять українські громадяни. Хоч убийте, але це константа.
Там можуть бути проплачені, там можуть бути непроплачені - але коли народ виходить вже так «трішечки задо.....уя» - це, блін, Майдан.
Бо український народ - то дуже цікавий народ. Ним можна управляти, але до певної межі. Коли хтось переходить межі - народ стає злим і виходить на Майдани.
І не має значення, згодна з їх вимогами я, чи ви, чи ваш сусід, а чи френди у вашій стрічці. Ну, хоч убийте - не має те значення.
А має значення лише одне - люди мають право вийти на Майдани, коли їх не влаштовують дії нинішньої української влади.
Бо саме за це людське право ми стояли на Майдані. На всіх українських Майданах.
Чи ж ви про те забули?
… хрєновий цей Майдан, я згодна.
Неправильно і несвоєвчасно він виник, був роздмуханий у тому числі і дурними діями влади - але він є. І тут уже нікуди не дінешся.
А днями в нас організувалась інша течія.
Люди збираються вийти на Хрещатик і попити кави.
Усі розуміють, чим буде пахнути та кава. Але шириться і шариться цей заклик.
Тобто, намічається громадянське протистояння протестуючим.
Тобто, організовується новий АНТИМАЙДАН.
Так, це вже не тітушки. Так, цей Антимайдан вже непроплачений. Він ідейний, все правильно.
Але від правди нікуди бігти - це є Антимайдан. Просто логічно, розумієте? Бо якщо люди мають право вийти на Майдани - усе, що організовується проти них, буде носити назву Антимайдану. В якому б таборі особисто ви не опинились.
У нинішнього Майдану є люди, з біса ідейні, там є майданівці і фронтовики. У Антимайдану, що збирається, теж є люди з біса ідейні, є майданівці і фронтовики.
І не треба казати, що на Майдан-за-імпічмент стоять лише проплачені. Не треба, бо я сама особисто знаю певну кількість абсолютно ідейних людей, які вийшли туди, бо були обурені діями влади - отже, мали право.
І коли громадянський, з біса ідейний, Майдан піде на стінку громадянського ж, з біса ідейного, Антимайдану - це вже як називається?
А це і називається роздмухуванням протистояння народу проти народу. Помножимо на кількість зброї, вивезеної з Зони і захованої до пори у Києві. Що у результаті?
Так, громадянська війна.
… я не ходила на протистояння нинішнього листопада-грудня За-імпічмент. Мені то зовсім нецікаво. Там штучно роздмухують народний гнів - з одного боку, це роблять лідери протесту, з іншого, працює влада.
А я не люблю, коли народ науськують і накручують.
Я не піду на каву на Хрещатику. Мені то ще більше нецікаво.
Бо ця кава роздмухана штучно - бо я просто відстежила, хто її ініціював. Там дуже активний Юрій Бірюков, а я не стану з Бірюковим до одних лав. Там досить активні люди, помічені у роботі на владу.
Ну, робота є робота. Насправді не гірша від інших - але це вже НЕ схоже на спонтанний вияв народного гніву. Теж йде штучне накручування та науськування.
Я не люблю, коли одні натовпи науськують на інші натовпи.
Я не люблю, коли люди на це ведуться.
Я чітко знаю, по якій тонкій стежині ми зараз ходимо, у результаті цього науськування. А за стежиною - провалля.
Я просто прошу вас пам"ятати. Україна - демократична країна. Тут люди мають право на протест.
Ви можете бути не згодні з цим протестом. Я можу бути не згодна з цим протестом. Але від цього нічого не змінюється там, де люди мають право.
Я просто прошу вас не вестись на штучне науськування - як з боку Майдана, так і з боку Антимайдана, що збирається.
Бо коли влада вдається вже аж до таких небезпечних кроків, коли влада сама роздмухує передчуття громадянської війни в воюючій країні - вестись на її дії ми не маємо права.
Ми ж не цуцики, правда?
У нас є свої мізки. І ми усі знаємо, як легко нас зробити фіолетовими в крапінку, варто лиш стукнути.
І ми усі досвідчені майданівці, які ось зараз стоять з двох різних сторін. Але наш досвід каже нам:
- Ти ж пам"ятаєш, як легко повести натовп на провокацію? Ти ж розумієш, що досить однієї гранати, одного заклику, однієї газової струї, випущеної невідомо ким - і натовп далі усе зробить сам? От і пам"ятай, дитинко. І знай, за що стояв ти на Майдані.
Це каже нам наш досвід і наш Майдан. Не той Майдан, який зараз вирує «за Міхо, за імпічмент!» А наш, той, що завжди у наших душах - і в кожного він свій, і в усіх єдиний.
… і ще. Останнє.
Коли включився цей Майдан - майже усі волонтери помітили спад допомоги на фронт. Ну, то таке, таке вже бувало, то не страшно. А ось що страшно - упала людська цікавість до фронту. Фронт просто перестав існувати для багатьох людей, лише Майдан!-Немайдан! - лунають спірки.
Учора на фронті загинуло троє бійців. Троє живих людей стали просто тілами і пам"яттю. Бо коли людина гине - неправда, що герої не вмирають, вони вмирають - лишається просто тіло і пам"ять.
Так от, сьогодні цього ніхто не помітив. Народ говорить про Майдан. Про каву на Хрещатику. Про Міхо і Жовтневий.
Повторюю - учора.
на фронті.
загинуло.
Троє.
І це більше, аніж ваші ламанія копій на Майдані і проти Майдану. І це страшніше за все.
Не забувайте про фронт. Не треба. Бо може статись так, що саме цього від вас і хочуть…
прим
Да, і репостіть же, коли ви згодні.
Бо останнім часом помітила я ще й таку тенденцію - люди бояться робити репости, де хоч якось НЕ лають Міхо, НЕ лають нинішній Майдан.
Люди кажуть, озираючись стиха:
- Та ну його к бісу. Порохоботи заклюють.
Невже це дійсно так?
Тоді у нас погані справи. І справ у нас тоді поганих "вже аж до.......уя"
Це Діана Макарова.
Це справжня, реальна, а не намальована ЗМІ героїня Майдану. До речі, це перша, хто не побоялася вголос сказати про сумнівну роль "Правого сектору" на Майдані, коли російські ЗМІ щосили надували йому слави.
І справжня героїня війни як волонтер.
А відтак для кожного українця, що вважає себе патріотом або націоналістом, є сенс вислухати
її думку, та ще й поміркувати про неї. А може навіть не сенс, а обов'язок. Не згода, а хоча б знайомство.
Хоча я особисто як раз згодний. Але ж повна згода буває на кладовищі - а ще у суспільствах на кшталт третього рейху або ж сталінізму. Тому тотальна згода як раз не обов'язкова, хоча для мене у цьому випадку бажана.
Адже тут я ладен підпис ставити чи не під кожним періодом.
ПРО ПЕРЕДЧУТТЯ ФІОЛЕТОВИХ В КРАПІНКУ
…….. «А хотите, я его стукну? И он станет фиолетовый в крапинку.»
(епіграф) ……..
Давайте потанцюємо. І, як той казав, почнем от пєчкі.
І пічка не була піччю в правовому сенсі, то були просто бочки, біля яких ми грілись найперше у 2004-му році. І було в нас право - право на мирний протест.
Чи мали ми право виходити на протест проти нечесних виборів у 2004-му?
Мали.
Чи мали ми право виходити на Майдан, протестуючи проти побиття студентів у 2013-му?
Мали.
…….. «Право громадян України на мирні збори гарантується ч. 1 ст. 39 Конституції України, згідно з якою вони «мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно повідомляються органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування»……..
http://lider.fpsu.org.ua/…/309-pravo-hromadian-na-myrni-zbo…
Потім ми пішли на штурм. І перейшли Рубікон.
Чи мали ми право розпочинати заворушення на Груші?
(Водохреща на Майдані, січень 2014)
А саме ми їх розпочали, повівшись на провокацію.
Мали.
Бо перед цим Рубікон перейшли силовики
(ніч з 10 на 11 грудня 2013, штурм Майдану)
І тут закінчувався мирний протест, а розпочиналось ПОВСТАННЯ.
Чи мали ми право на повстання?
Мали.
…….. «Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року проголосила Загальну декларацію прав людини, у преамбулі якої зазначила: «...Беручи до уваги, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей; і беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення»……..
https://uk.wikipedia.org/…/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%…
Тут Генасамблея кокетуюче дає зрозуміти, що право на повстання в народу все ж є.
Тепер у мене питання - чи мали право нинішні протестанти від Міхо:
- ставити палатки
- ходити з демонстраціями
- ставити умови уряду
Мали.
І мають.
Ви можете бути не з ними, я можу бути не з ними - але це нічого не змінює. Там можуть бути проплачені активісти, там можуть бути також непроплачені - але це нічого не змінює.
Люди мають на те право.
Чотири роки тому, коли нас не взяли силами силовиків, пардон за тавтологію - проти нас виставили таких же громадян, як ми. Ми назвали їх тітушками.
Вони йшли бити нас за обіцяні їм «трудодні», вони були проплаченими, але вони при цьому лишались громадянами України, це константа.
Чи мали вони на те право?
Ні, не мали.
Бо вони виступали проти нашого конституційного права. Бо найм тітушні для виконання такої роботи виглядав як нацьковування двох протестних таборів з народу. Тобто, на спроби розпалювання громадянської війни. А це вже антиконституційні діяння.
Ця шобла називалась Антимайданом - і з тих пір усі ПРОТЕСТИ ПРОТИ ПРОТЕСТАНТІВ називаються Антимайданом. Це теж константа.
А що ж таке Майдан?
Що воно значить, оте українське (тюркське) слово у нинішньому його сенсі, коли на Майдані коло церкви революція гуде?
Як визначити, чи вже Майдан, чи просто мітинг?
Отут виникає питання - скільки людей мусить зібратися, яка критична маса, щоб це працювало? (С)
Нема такого визначення.
Якщо такого визначення нема, а потреба в ньому є - народ виставляє свого представника, і той вже народжує потрібну відзнаку
https://www.youtube.com/watch?v=-hQoU-ac-g0
Народ представника вислухав і згодився - а хто пробував не згоджуватись з Лесем? Покажіть мені таких.
Нема. І правильно. Бо це абсолютно відповідає національним традиціям. Саме так була вибудувана Запорізька Січ. (С)
… відступлю.
Зараз у стрічці я зустрічаю роздумування наших північних сусідів. Ви знаєте, їх завжди дуже цікавлять події в Україні, досить часто цікавість йде у прикладному порядку - зелені чоловічки без шевронів, «гуманітарна допомога» танками і так далі.
Північні сусіди зараз жарко сперечаються - Майдан в Україні чи ні?
Диваки. От вже не лізли б в наші справи хоч тут, га? Не заважайте нам самим вирішувати - Майдан у нас чи не Майдан. За нашими визначеннями, в яких ви усе одно нічого не смислите.
Отже, перш ніж роздумувати над нашими Майданами - йшли б ви робити свої, чи що? Або принаймні вивчати творчість метра. Там і про вас написано, ідіть, ідіть…
А в нас так.
Палатки під Радою - то був би не Майдан. І то ще не був Майдан.
Бо, за визначеннмя метра - «ще недо ……уя»
Якби влада не зробила певних кроків - за розумінням влади, єдино правильних.
За розумінням народу - «от ідіоти, Янукович вже напоровся, сам роздмухав Майдан, сам від нього і огріб»
Тобто, були зроблені усі потрібні кроки для того, щоб роздмухати народний гнів - спроби розігнати табір, арешт лідера, провокації.
От молодці.
І наступних вихідних на Майдан вийшло вже набагато більше народу, ніж ходило до отих напівпорожніх наметів.
Ви можете бути не з ними, я можу бути не з ними - але факт є факт. Влада тисла майже так само, як чинили папєрєднікі - і людей на кожні вихідні виходило все більше.
Аж доки їх стало «трішечки задо.....уя»
Бо не можна доводити людей до того, аби вони ставали фіолетовими в крапінку.
https://www.youtube.com/watch?v=-4cxG05E0Vs
Ви можете бути не з ними, я можу бути не з ними - але там, на Міхомайдані, зараз стоять українські громадяни. Хоч убийте, але це константа.
Там можуть бути проплачені, там можуть бути непроплачені - але коли народ виходить вже так «трішечки задо.....уя» - це, блін, Майдан.
Бо український народ - то дуже цікавий народ. Ним можна управляти, але до певної межі. Коли хтось переходить межі - народ стає злим і виходить на Майдани.
І не має значення, згодна з їх вимогами я, чи ви, чи ваш сусід, а чи френди у вашій стрічці. Ну, хоч убийте - не має те значення.
А має значення лише одне - люди мають право вийти на Майдани, коли їх не влаштовують дії нинішньої української влади.
Бо саме за це людське право ми стояли на Майдані. На всіх українських Майданах.
Чи ж ви про те забули?
… хрєновий цей Майдан, я згодна.
Неправильно і несвоєвчасно він виник, був роздмуханий у тому числі і дурними діями влади - але він є. І тут уже нікуди не дінешся.
А днями в нас організувалась інша течія.
Люди збираються вийти на Хрещатик і попити кави.
Усі розуміють, чим буде пахнути та кава. Але шириться і шариться цей заклик.
Тобто, намічається громадянське протистояння протестуючим.
Тобто, організовується новий АНТИМАЙДАН.
Так, це вже не тітушки. Так, цей Антимайдан вже непроплачений. Він ідейний, все правильно.
Але від правди нікуди бігти - це є Антимайдан. Просто логічно, розумієте? Бо якщо люди мають право вийти на Майдани - усе, що організовується проти них, буде носити назву Антимайдану. В якому б таборі особисто ви не опинились.
У нинішнього Майдану є люди, з біса ідейні, там є майданівці і фронтовики. У Антимайдану, що збирається, теж є люди з біса ідейні, є майданівці і фронтовики.
І не треба казати, що на Майдан-за-імпічмент стоять лише проплачені. Не треба, бо я сама особисто знаю певну кількість абсолютно ідейних людей, які вийшли туди, бо були обурені діями влади - отже, мали право.
І коли громадянський, з біса ідейний, Майдан піде на стінку громадянського ж, з біса ідейного, Антимайдану - це вже як називається?
А це і називається роздмухуванням протистояння народу проти народу. Помножимо на кількість зброї, вивезеної з Зони і захованої до пори у Києві. Що у результаті?
Так, громадянська війна.
… я не ходила на протистояння нинішнього листопада-грудня За-імпічмент. Мені то зовсім нецікаво. Там штучно роздмухують народний гнів - з одного боку, це роблять лідери протесту, з іншого, працює влада.
А я не люблю, коли народ науськують і накручують.
Я не піду на каву на Хрещатику. Мені то ще більше нецікаво.
Бо ця кава роздмухана штучно - бо я просто відстежила, хто її ініціював. Там дуже активний Юрій Бірюков, а я не стану з Бірюковим до одних лав. Там досить активні люди, помічені у роботі на владу.
Ну, робота є робота. Насправді не гірша від інших - але це вже НЕ схоже на спонтанний вияв народного гніву. Теж йде штучне накручування та науськування.
Я не люблю, коли одні натовпи науськують на інші натовпи.
Я не люблю, коли люди на це ведуться.
Я чітко знаю, по якій тонкій стежині ми зараз ходимо, у результаті цього науськування. А за стежиною - провалля.
Я просто прошу вас пам"ятати. Україна - демократична країна. Тут люди мають право на протест.
Ви можете бути не згодні з цим протестом. Я можу бути не згодна з цим протестом. Але від цього нічого не змінюється там, де люди мають право.
Я просто прошу вас не вестись на штучне науськування - як з боку Майдана, так і з боку Антимайдана, що збирається.
Бо коли влада вдається вже аж до таких небезпечних кроків, коли влада сама роздмухує передчуття громадянської війни в воюючій країні - вестись на її дії ми не маємо права.
Ми ж не цуцики, правда?
У нас є свої мізки. І ми усі знаємо, як легко нас зробити фіолетовими в крапінку, варто лиш стукнути.
І ми усі досвідчені майданівці, які ось зараз стоять з двох різних сторін. Але наш досвід каже нам:
- Ти ж пам"ятаєш, як легко повести натовп на провокацію? Ти ж розумієш, що досить однієї гранати, одного заклику, однієї газової струї, випущеної невідомо ким - і натовп далі усе зробить сам? От і пам"ятай, дитинко. І знай, за що стояв ти на Майдані.
Це каже нам наш досвід і наш Майдан. Не той Майдан, який зараз вирує «за Міхо, за імпічмент!» А наш, той, що завжди у наших душах - і в кожного він свій, і в усіх єдиний.
… і ще. Останнє.
Коли включився цей Майдан - майже усі волонтери помітили спад допомоги на фронт. Ну, то таке, таке вже бувало, то не страшно. А ось що страшно - упала людська цікавість до фронту. Фронт просто перестав існувати для багатьох людей, лише Майдан!-Немайдан! - лунають спірки.
Учора на фронті загинуло троє бійців. Троє живих людей стали просто тілами і пам"яттю. Бо коли людина гине - неправда, що герої не вмирають, вони вмирають - лишається просто тіло і пам"ять.
Так от, сьогодні цього ніхто не помітив. Народ говорить про Майдан. Про каву на Хрещатику. Про Міхо і Жовтневий.
Повторюю - учора.
на фронті.
загинуло.
Троє.
І це більше, аніж ваші ламанія копій на Майдані і проти Майдану. І це страшніше за все.
Не забувайте про фронт. Не треба. Бо може статись так, що саме цього від вас і хочуть…
прим
Да, і репостіть же, коли ви згодні.
Бо останнім часом помітила я ще й таку тенденцію - люди бояться робити репости, де хоч якось НЕ лають Міхо, НЕ лають нинішній Майдан.
Люди кажуть, озираючись стиха:
- Та ну його к бісу. Порохоботи заклюють.
Невже це дійсно так?
Тоді у нас погані справи. І справ у нас тоді поганих "вже аж до.......уя"
Це Діана Макарова.
Це справжня, реальна, а не намальована ЗМІ героїня Майдану. До речі, це перша, хто не побоялася вголос сказати про сумнівну роль "Правого сектору" на Майдані, коли російські ЗМІ щосили надували йому слави.
І справжня героїня війни як волонтер.
А відтак для кожного українця, що вважає себе патріотом або націоналістом, є сенс вислухати
її думку, та ще й поміркувати про неї. А може навіть не сенс, а обов'язок. Не згода, а хоча б знайомство.
Хоча я особисто як раз згодний. Але ж повна згода буває на кладовищі - а ще у суспільствах на кшталт третього рейху або ж сталінізму. Тому тотальна згода як раз не обов'язкова, хоча для мене у цьому випадку бажана.
Адже тут я ладен підпис ставити чи не під кожним періодом.