das parfume

Sep 15, 2009 17:32

моє дитинство пахне любистком, яким ми натирали руки просто так, щоб пахло
сухою землею на городі, де ми будували халабуди десь у кущах із клейонки, в той час як батьки копали картоплю
чучуть каналізацією бо вона у нас у дворі чогось виходила назовні і текла смердючою калюжею
вкусними оладками з мнясом, якими нас готували у дитсадку
і чорносливовим компотом.

а ще свіжим хрустким білим хлібом, за яким  ми, бувало, йшли всією родиною  "через міст" (над залізничними коліями, ми жили з одного боку. а центр був з іншого. такий собі знаковий перехід)

і кров"ю, якою ми мінялися з двоюрідним братом, розрізавши тупим великим ножем зап"ястя зовсім трошки
"тепер ми брати по крові", сказав мені шурик.
його сашком теж звати, але чомусь всі його шуриком...ще, мабуть, від народження повелося.
потім я його з води витягував, коли бачив, що він сам уже не має бажання випірнути нагору..ну, то вже трошки пізніше

і лісом, де ми гуляли, але в мене топографічний кретинізм, я й досі в лісах гублюся, хоч там і виріс

і бензином, коли дід Коля мав не 74 як зараз, а 65 і ще катав нас на мотоциклі іж юпітер

а ваше чим пахне?

дєцтво, я, спогади

Previous post Next post
Up