іван федорович драч
18
ПРОДОВЖЕННЯ ЩОДЕННИКА ІВАНА ФЕДОРОВИЧА ДРАЧА
25.06
Мене дедалі більше починають хвилювати дріб"язкові речі. Наприклад, звідки у мене вдома светр Бориса Олійника. Він ніколи не бував у мене вдома, прибираю я тут часто, бо люблю чистоту, а светр якось затесався. Причому - за диваном. Добре, що не спідня білизна, бо тоді треба було б припустити, що Борис Олійник у мене вдома спав. Міг би щось украсти.
27. 06
Мрію про сонмища довготелесих струнких білявок, які нестимуть мені до ліжка грона винограду, ікру у вазочці й прохолодне біле вино. Але хто я такий, щоб про це мріяти?
Я зробив недостатньо доносів
щоби ранки почать із вина
а до нирок крадеться осінь
та й під пахвами вже сивина
Самовикривальний вірш. Колись знайдуть і понавидумують хтозна-чого. Повірять, що й справді сивина. Дзуськи! Я молодий, як степове лоша!
30.06
І про доноси, до речі. У мене їх не так багато було, щоб каятися. Я вірші хороші пишу. Модерністські, якщо чесно. Стараюся. Зі шкіри пнуся. Кучерики мої рідшають, а я все рук не покладаю. Поїду в Америку - може, там мене взагалі уб"ють. Кому там цікаво - доноси, модернізм? Знову самовикривальне: в імперію зла посилають козла.
1.07
А як там притлумити своє ніжне і лагідне єство, серед звірів і кубел пороку? Чи брати наркотики, якщо даватимуть? А раптом я "під кейфом" щось не те скажу? Хоча Рудий, пригадую, обіцяв жодних санкцій не застосовувати. Спілчанські недоколихані мемелі сказяться від заздрощів. А я їм - нате! гітарка! пісні! Моррісон!
(до речі, досі не знаю, хто такий Моррісон. А програвач і платівку принесли. Завтра послухаю.
2. 07
Вчора таки добрався до Моррісона. Ну й голосина! Кричить, реве, стогне, завиває! Є, правда, одна лагідна пісня там. Щось таке: тейкме гейвей тейкметю потюгал тейкме тюспей. Про що? Не знаю. Думатиму, що про маму й про кохання.
ПРОДОВЖЕННЯ ЩОДЕННИКА ІВАНА ФЕДОРОВИЧА ДРАЧА
25.06
Мене дедалі більше починають хвилювати дріб"язкові речі. Наприклад, звідки у мене вдома светр Бориса Олійника. Він ніколи не бував у мене вдома, прибираю я тут часто, бо люблю чистоту, а светр якось затесався. Причому - за диваном. Добре, що не спідня білизна, бо тоді треба було б припустити, що Борис Олійник у мене вдома спав. Міг би щось украсти.
27. 06
Мрію про сонмища довготелесих струнких білявок, які нестимуть мені до ліжка грона винограду, ікру у вазочці й прохолодне біле вино. Але хто я такий, щоб про це мріяти?
Я зробив недостатньо доносів
щоби ранки почать із вина
а до нирок крадеться осінь
та й під пахвами вже сивина
Самовикривальний вірш. Колись знайдуть і понавидумують хтозна-чого. Повірять, що й справді сивина. Дзуськи! Я молодий, як степове лоша!
30.06
І про доноси, до речі. У мене їх не так багато було, щоб каятися. Я вірші хороші пишу. Модерністські, якщо чесно. Стараюся. Зі шкіри пнуся. Кучерики мої рідшають, а я все рук не покладаю. Поїду в Америку - може, там мене взагалі уб"ють. Кому там цікаво - доноси, модернізм? Знову самовикривальне: в імперію зла посилають козла.
1.07
А як там притлумити своє ніжне і лагідне єство, серед звірів і кубел пороку? Чи брати наркотики, якщо даватимуть? А раптом я "під кейфом" щось не те скажу? Хоча Рудий, пригадую, обіцяв жодних санкцій не застосовувати. Спілчанські недоколихані мемелі сказяться від заздрощів. А я їм - нате! гітарка! пісні! Моррісон!
(до речі, досі не знаю, хто такий Моррісон. А програвач і платівку принесли. Завтра послухаю.
2. 07
Вчора таки добрався до Моррісона. Ну й голосина! Кричить, реве, стогне, завиває! Є, правда, одна лагідна пісня там. Щось таке: тейкме гейвей тейкметю потюгал тейкме тюспей. Про що? Не знаю. Думатиму, що про маму й про кохання.