Моя любима кніга нудна така, шо просто жуть. Пространние опісанія располагають до затишного вечора в великому кріслі й наганяють здоровий солодкий сон. Я її читала раз сто, не менше. Російський її переклад починається словами "Зовите меня Измаил". Це "Мобі Дік" Мелвіла.
Ще одна класнюча й нуднюча книга - "Иосиф Прекрасный" Томаса Манна. Розлогі картини давньоєгипетського побуту чимось нагадують серіал, герої якого вже постарілись на екрані і стали майже рідними.
Але апофегей класної нудності - це, звичайно, Прустовський цикл Альбертіни. Крутіше за Мелвіла :)
мобі дік це прекрасна книжка і совсєм даже не скучна. американський романтизм как он єсть)
манна я ще нічого не читав, но збираюся колись же надолужувать, звісно.
а пруст...у нас на семінарі по прусту один мальчік (умний мальчік, певна річ) робив доповідь, і обгрунтовував, почєму пруст нудний. частічно. і перше його питання до публіки було "а хто все-таки прочитав всі сім томів пруста, а?"))
Ще одна класнюча й нуднюча книга - "Иосиф Прекрасный" Томаса Манна. Розлогі картини давньоєгипетського побуту чимось нагадують серіал, герої якого вже постарілись на екрані і стали майже рідними.
Але апофегей класної нудності - це, звичайно, Прустовський цикл Альбертіни. Крутіше за Мелвіла :)
Reply
А поставлю я цей комент як пост собі в ЖЖ. Нехай всі ці книжки будуть вкупі.
Reply
Reply
манна я ще нічого не читав, но збираюся колись же надолужувать, звісно.
а пруст...у нас на семінарі по прусту один мальчік (умний мальчік, певна річ) робив доповідь, і обгрунтовував, почєму пруст нудний. частічно. і перше його питання до публіки було "а хто все-таки прочитав всі сім томів пруста, а?"))
Reply
Reply
Reply
Leave a comment