Вервольф
Ставка Гітлера «Вервольф» була розташована біля села Стрижавка, що на Вінниччині. Вона була побудована для керування військами на Східному фронті і фактична була зменшеною копією головної ставки Гітлера «Вольфсшанце», яка розташована в Польщі.
Радянські війська вперше захопили ставку 13 березня 1944 року, коли звільняли Вінницю, але на той час німці вже все встигли вивезти, а те, що не змогли - спалили.
Через кілька днів німецькі війська змогли відбити ставку, а перед своїм остаточним відступом вже авіаційними бомбами підірвали всі бункери.
Німці не шкодували зарядів: величезні шматки вагою понад 100 тон розліталися на десятки метрів.
Єдиний великий вцілілий об’єкт - це басейн. Мабуть, підривати його не було потреби.
«Вервольф» - це справжнє історичне місце і зараз на цьому місці розташований історико-меморіальний комплекс Але мені, як середньостатистичному туристу, було не цікаво, оскільки в цьому комплексі, здається продумали тільки вхідну групу. Вся інша частина являє собою звичайний ліс, яким розкидані каміння і розібратися в усьому складно.
Немає чогось, що зробило би це місце більш цікавішим: буклетів з мапою на вході (які зазвичай є практично в усіх класних туристичних місцях), вказівників або стежок (щоб було більш зрозуміло, куди йти), якихось цікавих описів біля кожного каміння (що це було, як виглядало), немає хоч маленької реконструйованої частинки (могли б хоч якийсь невеличкий бункер побудувати з однією кімнатою, щоб можна було уявити, як все це виглядало раніше), магнітиків на виході (хоч би щебінь продавали, з написом «Шматочок Вервольфу»).
Тож, якщо ви дуже цікавитися історією, то їхати сюди однозначно варто, бо місто - атмосферне. Але, якщо ж купа розбитого каміння та історія вас цікавить не дуже, то спокійно можна «Вервольф» пропустити і не витрачати даремно свій час.
Можна ще почитати:
- Музей війни в Стрижавці
- Чим може здивувати Вінниця
- Музей АТО
Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth
Радянські війська вперше захопили ставку 13 березня 1944 року, коли звільняли Вінницю, але на той час німці вже все встигли вивезти, а те, що не змогли - спалили.
Через кілька днів німецькі війська змогли відбити ставку, а перед своїм остаточним відступом вже авіаційними бомбами підірвали всі бункери.
Німці не шкодували зарядів: величезні шматки вагою понад 100 тон розліталися на десятки метрів.
Єдиний великий вцілілий об’єкт - це басейн. Мабуть, підривати його не було потреби.
«Вервольф» - це справжнє історичне місце і зараз на цьому місці розташований історико-меморіальний комплекс Але мені, як середньостатистичному туристу, було не цікаво, оскільки в цьому комплексі, здається продумали тільки вхідну групу. Вся інша частина являє собою звичайний ліс, яким розкидані каміння і розібратися в усьому складно.
Немає чогось, що зробило би це місце більш цікавішим: буклетів з мапою на вході (які зазвичай є практично в усіх класних туристичних місцях), вказівників або стежок (щоб було більш зрозуміло, куди йти), якихось цікавих описів біля кожного каміння (що це було, як виглядало), немає хоч маленької реконструйованої частинки (могли б хоч якийсь невеличкий бункер побудувати з однією кімнатою, щоб можна було уявити, як все це виглядало раніше), магнітиків на виході (хоч би щебінь продавали, з написом «Шматочок Вервольфу»).
Тож, якщо ви дуже цікавитися історією, то їхати сюди однозначно варто, бо місто - атмосферне. Але, якщо ж купа розбитого каміння та історія вас цікавить не дуже, то спокійно можна «Вервольф» пропустити і не витрачати даремно свій час.
Можна ще почитати:
- Музей війни в Стрижавці
- Чим може здивувати Вінниця
- Музей АТО
Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth