Реконструкція Юності
В самому центрі Черкас, навпроти Черкаської обладміністрації є невеличкий сквер Юність. Нічого особливого, звичайний собі сквер, побудований в якісь там ще радянські роки. Багато чого в такому-собі стані, щось підтримується, регулярно з’являються якісь інсталяції: на Новий Рік, Великдень та інші свята. І ось, нарешті, його вирішили реконструювати. В принципі, давно просився і реконструкція це гарно.
Навесні його огородили, повісили фотографії, яким він стане через пару місяців, і почали щось там копати та зрізати дерева. Але потім коронавірус, далі на сквер просто забили і знову робітники там з’явилися лише кілька тижнів тому. Зараз вже на власні очі можна побачити невеличку частину результатів реконструкції.
На першій світлині майже самий початок головної алеї, далі можна бокові стежки побачити з рівненькою плиточкою. Плитка, до речі, як видно на плані, повинна бути на всіх стежках скверу. Це непогано, бо раніше люди самі протоптували собі стежки в траві, а комунальники регулярно їх перекопували і так кожен рік, хоча тільки дуже правильна людина буде той сквер обходити по периметру, якщо їй треба перейти його по діагоналі.
Далі наступна бокова стежка і тут я трохи вже не зрозумів великої авторської ідеї стосовно малюнка плитки. Коли головна алея викладена плиткою вздовж і час від часу її перетинають діагональні смуги різного кольору це виглядає гармонічно. Примикання бокової стежки з перпендикулярним напрямком теж виглядало гарно. На другій стежці плитка з центральної алеї вирішила залізти на бокову.
Далі, я так розумію, на місцях для лавочок починається суміш кольорів, напрямків та обрізків взагалі без якоїсь єдиного мети.
Далі плитка чомусь міняє напрямок на 80 градусів!! Чому 80? Чому не перпендикулярно під 90 хоча б. Накой тут ті куточки. Хоча може то був і не велика авторська ідея, може просто її класти почали з протилежного боку і не змогли вийти на перпендикуляр.
Далі плитка знов міняє напрямок, але тепер вже перпендикулярно. І знов незрозумілий малюнок. Схоже єдиний задум цього малюнка - це списати якомога більше тієї плитки, бо чим більше кривих обрізків, тим складніше порахувати необхідну кількість плитки.
Далі там ще якісь бордюри стирчать. Може теж задум якийсь.
А закінчується вся ця алея чомусь бордюром сантиметрів в 20. Для чого? Щоб на самокатах та з дитячими візочками на дитячий майданчик було цікавіше там їздити? В перші дні там не одна дитина з того бордюру на самокаті чи велосипеді гепнулася, бо не очікуєш, що рівна алейка може закінчуватися обривом. Зараз вже звикли всі - зупиняються і спускають самокат пішки. Чому до реконструкції асфальтом можна було нормально пройти та проїхати алейкою до самого пішохідного переходу, а тепер треба стрибати для мене загадка.
З нетерпінням чекаємо продовження реконструкції, бульдозери далі там ще щось риють…
Можна ще почитати:
- Як могли б виглядати Черкаси
- Що нового з'явилося в Черкасах
- Черкаський зоопарк. Вовки та ведмеді
Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth
Навесні його огородили, повісили фотографії, яким він стане через пару місяців, і почали щось там копати та зрізати дерева. Але потім коронавірус, далі на сквер просто забили і знову робітники там з’явилися лише кілька тижнів тому. Зараз вже на власні очі можна побачити невеличку частину результатів реконструкції.
На першій світлині майже самий початок головної алеї, далі можна бокові стежки побачити з рівненькою плиточкою. Плитка, до речі, як видно на плані, повинна бути на всіх стежках скверу. Це непогано, бо раніше люди самі протоптували собі стежки в траві, а комунальники регулярно їх перекопували і так кожен рік, хоча тільки дуже правильна людина буде той сквер обходити по периметру, якщо їй треба перейти його по діагоналі.
Далі наступна бокова стежка і тут я трохи вже не зрозумів великої авторської ідеї стосовно малюнка плитки. Коли головна алея викладена плиткою вздовж і час від часу її перетинають діагональні смуги різного кольору це виглядає гармонічно. Примикання бокової стежки з перпендикулярним напрямком теж виглядало гарно. На другій стежці плитка з центральної алеї вирішила залізти на бокову.
Далі, я так розумію, на місцях для лавочок починається суміш кольорів, напрямків та обрізків взагалі без якоїсь єдиного мети.
Далі плитка чомусь міняє напрямок на 80 градусів!! Чому 80? Чому не перпендикулярно під 90 хоча б. Накой тут ті куточки. Хоча може то був і не велика авторська ідея, може просто її класти почали з протилежного боку і не змогли вийти на перпендикуляр.
Далі плитка знов міняє напрямок, але тепер вже перпендикулярно. І знов незрозумілий малюнок. Схоже єдиний задум цього малюнка - це списати якомога більше тієї плитки, бо чим більше кривих обрізків, тим складніше порахувати необхідну кількість плитки.
Далі там ще якісь бордюри стирчать. Може теж задум якийсь.
А закінчується вся ця алея чомусь бордюром сантиметрів в 20. Для чого? Щоб на самокатах та з дитячими візочками на дитячий майданчик було цікавіше там їздити? В перші дні там не одна дитина з того бордюру на самокаті чи велосипеді гепнулася, бо не очікуєш, що рівна алейка може закінчуватися обривом. Зараз вже звикли всі - зупиняються і спускають самокат пішки. Чому до реконструкції асфальтом можна було нормально пройти та проїхати алейкою до самого пішохідного переходу, а тепер треба стрибати для мене загадка.
З нетерпінням чекаємо продовження реконструкції, бульдозери далі там ще щось риють…
Можна ще почитати:
- Як могли б виглядати Черкаси
- Що нового з'явилося в Черкасах
- Черкаський зоопарк. Вовки та ведмеді
Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth