Архітектурний комплекс в Крилосі
Що таке історико-архітектурний комплекс? Мені зараз не дуже цікаво знайти вірне визначення цього поняття, краще спробую пояснити, що саме я вкладаю в ці слова. Це справжнє історичне місце, де в межах одного населеного пункту (або кількох, розташованих поруч), недалеко одне від одного, зібрана деяка кількість історичних (можливо реконструйованих) архітектурних та скульптурних пам’яток. Ці пам’ятки дуже складно передивитися за півгодини і часто потрібно мати в запасі вільних півдня, щоб зрозуміти та дослідити весь комплекс. В Україні небагато таких місць. Про одне з них я вже розповідав - це резиденція Богдана Хмельницького в Чигирині (разом з його усипальницею в Суботові). І от друге таке місце, на мою думку, - це село Крилос Івано-Франківської області, на території якого раніше був розташований стародавній Галич - столиця Галицько-Волинського князівства.
Поворот до села важко пропустити. Чудовим орієнтиром служить от такий немаленький пам’ятний знак, від якого треба повертати до центру Крилоса.
Центром всього комплексу можна вважати храм Успіння Пресвятої Богородиці, проте центр - це доволі умовне поняття.
Взагалі зроблено все навколо доволі гарно і знаходитися на території дуже приємно. Наприклад, отакі невеличкі фонтанчики по краю підйому. Цікаво, що на території нам не зустрівся жоден з робітників або священиків, лише кілька таких самих туристів. Хоча це був вечір вихідного дня, тож це і не дивно.
Реконструйована лише невеличка частина споруд.
Загальний вид з іншого боку.
А далі широка доріжка виводить до хреста.
Від якого спуск далі вниз. Взагалі-то я думав, що то спуск до Княжої Криниці (самому не довелося туди спуститися), але криниця, наче, трохи в інший бік. Втім щось цікаве там все одно повинно бути.
Музей, який в цей час, звісно ж, був зачинений. Хоча і зовні він гарно виглядає.
А трохи далі за музеєм - вихід до оборонних валів. Зараз вони виглядають скоріше як прості величезні пагорби.
А за валами - сама Галичина могила. Шукаючи інформацію в інтернеті, я так і не зрозумів пускають всередину чи ні, та ввечері вихідного дня зачинено було точно.
Біля храму теж є на що подивитися.
І, найголовніше, є де сісти та відпочити, бо після всіх лазаній вгору-вниз по тим валам та сходинкам, лавочки - це саме те, що душа бажає.
Поруч зберігся фундамент стародавнього Успенського собору дванадцятого століття, нажаль, тільки фундамент.
А якщо вже набридло гуляти самим Крилосом то повертаємось до величезного меча на трасі …
… і заходимо в музей Народної архітектури та побуту Прикарпаття, де продовжуємо гуляти свіжим повітрям та нагулювати апетит, якщо ще не нагулялися. В скансені, звісно, милуємося безліччю історичних хатинок, церков та будівель. Взагалі, весь цей історичний комплекс дуже цікавий та красивий, як на мене.
Можна ще почитати:
- Резиденція Хмельницького
- Качанівка
- Живі скульптури (Івано-Франківськ)
Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth
Поворот до села важко пропустити. Чудовим орієнтиром служить от такий немаленький пам’ятний знак, від якого треба повертати до центру Крилоса.
Центром всього комплексу можна вважати храм Успіння Пресвятої Богородиці, проте центр - це доволі умовне поняття.
Взагалі зроблено все навколо доволі гарно і знаходитися на території дуже приємно. Наприклад, отакі невеличкі фонтанчики по краю підйому. Цікаво, що на території нам не зустрівся жоден з робітників або священиків, лише кілька таких самих туристів. Хоча це був вечір вихідного дня, тож це і не дивно.
Реконструйована лише невеличка частина споруд.
Загальний вид з іншого боку.
А далі широка доріжка виводить до хреста.
Від якого спуск далі вниз. Взагалі-то я думав, що то спуск до Княжої Криниці (самому не довелося туди спуститися), але криниця, наче, трохи в інший бік. Втім щось цікаве там все одно повинно бути.
Музей, який в цей час, звісно ж, був зачинений. Хоча і зовні він гарно виглядає.
А трохи далі за музеєм - вихід до оборонних валів. Зараз вони виглядають скоріше як прості величезні пагорби.
А за валами - сама Галичина могила. Шукаючи інформацію в інтернеті, я так і не зрозумів пускають всередину чи ні, та ввечері вихідного дня зачинено було точно.
Біля храму теж є на що подивитися.
І, найголовніше, є де сісти та відпочити, бо після всіх лазаній вгору-вниз по тим валам та сходинкам, лавочки - це саме те, що душа бажає.
Поруч зберігся фундамент стародавнього Успенського собору дванадцятого століття, нажаль, тільки фундамент.
А якщо вже набридло гуляти самим Крилосом то повертаємось до величезного меча на трасі …
… і заходимо в музей Народної архітектури та побуту Прикарпаття, де продовжуємо гуляти свіжим повітрям та нагулювати апетит, якщо ще не нагулялися. В скансені, звісно, милуємося безліччю історичних хатинок, церков та будівель. Взагалі, весь цей історичний комплекс дуже цікавий та красивий, як на мене.
Можна ще почитати:
- Резиденція Хмельницького
- Качанівка
- Живі скульптури (Івано-Франківськ)
Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth