Кілька фото з Чернівців
Чернівці - неймовірне місце для подорожі з величезним потенціалом. Не без недоліків, звичайно, але місто дуже гарне та красиве, в якому багато чого можна подивитися. І в Чернівцях одна з найкращих на мою думку пішохідних вулиць - вулиця Кобилянської.
На ній безліч гарних будинків, кав’ярень, ресторанів і навіть додумалися поставити величезну кількість лавочок (що чомусь в інших містах роблять нечасто).
І якщо набридне гуляти вулицею, можна позазирати в колоритні дворики. Більшість з них доволі доглянуті, хоча не всі відкриті.
Центральні дворики в Чернівцях поступово ремонтують та реконструюють. Ось так, наприклад, може виглядати один з них.
По всьому місту, а не тільки в центрі, можна розгледіти безліч дрібниць, з якими зазвичай в багатьох містах не заморочуються.
Як не дивно, але Чернівці мені здалися дуже російськомовним містом, навіть не очікував. Але те, що то російська, розумієш не одразу, бо акцент в Чернівцях неповторний. Якщо хтось пам’ятає старий анекдот (наче він про Лівів був): «Не підкажете де знаходітся останівка? Та зупинка ось там, а ти москалику вже приїхав». Так от Чернівці - то перше місце, де я чув як місцеві дійсно домовлялися зустрітися біля «останівки».
Є оригінальні ресторани. Майже в усіх місцях, де їли, було смачно.
Якийсь пам’ятник, наче, біля пожежного музею, чи чогось схожого на це.
Спочатку подумав, що оце відомий будинок-корабель, але ні, не вгадав.
В Чернівцях чомусь безліч голубів. Від них користі нуль, тільки шкода, але їх, здалося, скрізь дуже багато.
А от і самісінький центр.
До Великодня на площі встановили величезну писанку. Взагалі подобається ця тенденція, яку вже перейняли майже всі великі українські міста - прикрашати місто на Великдень, і всі міста прикрашають один краще за одного (наче змагаються між собою).
І, на останок, міська ратуша, куди кожного дня рівно о півдні піднімається трубач та грає неофіційний гімн Чернівців - пісню «Марічка».
Можна ще почитати:
- Храми Чернівців
- Найкрасивіша будівля України
- Великдень у Києві
Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth
На ній безліч гарних будинків, кав’ярень, ресторанів і навіть додумалися поставити величезну кількість лавочок (що чомусь в інших містах роблять нечасто).
І якщо набридне гуляти вулицею, можна позазирати в колоритні дворики. Більшість з них доволі доглянуті, хоча не всі відкриті.
Центральні дворики в Чернівцях поступово ремонтують та реконструюють. Ось так, наприклад, може виглядати один з них.
По всьому місту, а не тільки в центрі, можна розгледіти безліч дрібниць, з якими зазвичай в багатьох містах не заморочуються.
Як не дивно, але Чернівці мені здалися дуже російськомовним містом, навіть не очікував. Але те, що то російська, розумієш не одразу, бо акцент в Чернівцях неповторний. Якщо хтось пам’ятає старий анекдот (наче він про Лівів був): «Не підкажете де знаходітся останівка? Та зупинка ось там, а ти москалику вже приїхав». Так от Чернівці - то перше місце, де я чув як місцеві дійсно домовлялися зустрітися біля «останівки».
Є оригінальні ресторани. Майже в усіх місцях, де їли, було смачно.
Якийсь пам’ятник, наче, біля пожежного музею, чи чогось схожого на це.
Спочатку подумав, що оце відомий будинок-корабель, але ні, не вгадав.
В Чернівцях чомусь безліч голубів. Від них користі нуль, тільки шкода, але їх, здалося, скрізь дуже багато.
А от і самісінький центр.
До Великодня на площі встановили величезну писанку. Взагалі подобається ця тенденція, яку вже перейняли майже всі великі українські міста - прикрашати місто на Великдень, і всі міста прикрашають один краще за одного (наче змагаються між собою).
І, на останок, міська ратуша, куди кожного дня рівно о півдні піднімається трубач та грає неофіційний гімн Чернівців - пісню «Марічка».
Можна ще почитати:
- Храми Чернівців
- Найкрасивіша будівля України
- Великдень у Києві
Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth