Дійшов нарешті і до міста Кременчук. Насправді був в ньому вже неодноразово, але це вперше в мене з’явилося декілька годин, щоб прогулятися містом. Пора року нажаль була не літня, але й не сувора зима. Автомобіліста Кременчук радує своїми дорогами, принаймні основними вулицями можна спокійно їздити, за інші нічого сказати не можу, але в цілому стан доріг набагато краще ніж в Полтаві, що дивно. А ще є річка Дніпро, побачити яку я і відправився.
В Придніпровському парку вирішили покласти плитку. Тут повним ходом йдуть роботи.
Знайшов забавні пам’ятники. Черга до Айболіта.
На площі, мабуть, колись стояв Ленін, зараз вже там ніхто не стоїть. Взагалі нам явно не вистачає талановитих скульпторів та архітекторів. В багатьох містах лишаються постаменти та якісь частини від декомунізованих пам’ятників, і лише одиниці змогли довести їх до ладу. В Сумах, наприклад, повернули на місце Леніна Харитоненко (виглядає зараз, як так і було), в Черкасах оновили центральну площу, і зараз взагалі і думки не має, що колись на тому місці Ленін стояв. А в більшості міст досі лишаються отакі обшарпані постаменти, що поступово розфарбовуються графіті.
Поруч стоїть ще один радянський пам’ятник, за яким продовжують наглядати.
Недалеко можна знайти отаку розмальовану стіну. Мотиви так саме радянські, але виглядає непогано.
Трохи далі в парк плиточки вже немає і мабуть найближчим часом не планується. До речі, погода була трохи холодною, тож відпочиваючих щось в парку я побачив замало.
Знайшов гарне місце, тільки весь ракурс псував отой паркан. Сподіваюсь там швидко все добудують і ракурси будуть набагато краще.
Поруч ховаються гномики.
Звичайно, як і в кожному великому місті є парк з атракціонами.
Тоді мабуть ще нічого не працювало, але виглядало доволі чистенько та акуратно.
Тиха, тіниста частина в парку теж є. Тільки на місті я трохи не зорієнтувався де Придніпровський парк, а де Ювілейний. Мабуть це Ювілейний.
Будівля річкового вокзалу мене м’яко кажучи здивувала. З одного боку, це наче вокзал Кременчук, але по факту все це є будівля Приватбанку (одне з його відділень). Відповідно, з другого боку все в логотипах Привату. Будівлю тут обережно огородили парканом, і щось мені здається, що в зал очікування та касу вже так просто не потрапити. Навіщо було віддавати вокзал під банк мені не зовсім зрозуміло. Хоча зараз кількість пасажирських кораблів, що заходять на цей вокзал дорівнює нулю, тож можливо місту нічого іншого не лишалося.
Далі пляж з різними турніками.
І вид на Крюковський міст. Міст наче давно вже в аварійному стані, а із закриттям на кілька місяців мосту через Дніпро в Черкасах, навантаження на нього тільки збільшиться. На цьому прогулянка моя і скінчилася.
Можна ще почитати:
-
Миргород (радянський курорт)-
Прогулянка Дніпропетровськом Оригінал цієї публікації знаходиться на
dreamwidth