Немирів
Немирів більшості українців зараз відомий перш за все своєю горілкою. Саме в цьому місті розташований лікеро-горілчаний завод Nemiroff. Його до речі чудово видно, якщо заїжджати в місто з боку Умані. Але й окрім заводу там є що подивитися.
Найцікавіше місце, напевно, - це Немирівський палац разом з великим парком навколо нього. Все це почало будуватися ще Болеславом Потоцьким. Пізніше його онучка Марія Щербатова у 1885 році перебудувала старий палац та ще збільшила парк навколо палацу, закладений за часів свого колишнього власника. Проте їй не дуже пощастило - після подій 1917 року в Немирові встановилася радянська влада і власність Марії Щербатової була конфіскована.
Цей чудовий палац, побудований з вапняка почали використовувати спочатку як будинок відпочинку, а потім як санаторій «Авангард». Будівля насправді виглядає дуже красиво, але складається таке враження, що вона потихеньку руйнується.
А от парк навколо палацу дуже чудовий. Мені пощастило його побачити восени і виглядав він дуже гарно.
Не міг не сфотографувати цю жахливу скульптуру. Постійно ці олені. Зустрічаються майже в усіх радянських парках. Складається враження, що десь був великий завод, який робив цих оленів.
Посередині парку невеличкий лабіринт. Часто ці лабіринти називають чомусь французьким парком. Може хтось знає звідки це пішло?
Нажаль більш сучасні будівлі збереглися краще ніж сам палац. Здається, це їдальня.
Взагалі, весь парк - це якась суміш гарної скульптури та архітектури, над якими схоже працювали непогані архітектори, з убогими витворами радянських майстрів, накшталт селянок, оленів та піонерів. Дивне поєднання. Ось гарний приклад.
Все потихеньку руйнується.
Навіть ця старовинна водонапірна башта Немирівського палацу знаходиться в жахливому стані. Чомусь її не реконструюють.
До речі, може ось це як раз їдальня. Хоча яка різниця.
На вході в парк знов олені, яки хто зна чим займаються. А поруч дитячий майданчик Рошен. Я зазвичай ЗА дитячі майданчики, але цей аж зовсім сюди не вписується. Звісно ж майданчик тут потрібен, бо парк, судячи з усього, дуже популярне місце в місцевих мам, але краще б йому бути не стандартних яскравих кольорів.
Ну то годі вже про парк. Поруч можна ще на церкви подивитися, наприклад на більш-менш новий собор Архістратига Михаїла. Собор цей був освячений митрополитом Київським Володимиром в 2008 році.
Зовсім поруч з ним костел Йосифа Обручника. В нього теж нелегка доля. Радянська влада намагалися знищити цей храм. Десь в 30-х роках знесли вежі костелу, а приміщенні зробили будинок культури. Втім в двохтисячні роки храм повністю відновили в оригінальному вигляді (все ж таки хоч щось в нас реконструюють). Кажуть кожну годину годинник на вежі грає різні мелодії, але мені почути не довелося.
Можна ще почитати:
- Садиба Мсциховського
- Замок в Карпатах
- Замок Радомишль
Найцікавіше місце, напевно, - це Немирівський палац разом з великим парком навколо нього. Все це почало будуватися ще Болеславом Потоцьким. Пізніше його онучка Марія Щербатова у 1885 році перебудувала старий палац та ще збільшила парк навколо палацу, закладений за часів свого колишнього власника. Проте їй не дуже пощастило - після подій 1917 року в Немирові встановилася радянська влада і власність Марії Щербатової була конфіскована.
Цей чудовий палац, побудований з вапняка почали використовувати спочатку як будинок відпочинку, а потім як санаторій «Авангард». Будівля насправді виглядає дуже красиво, але складається таке враження, що вона потихеньку руйнується.
А от парк навколо палацу дуже чудовий. Мені пощастило його побачити восени і виглядав він дуже гарно.
Не міг не сфотографувати цю жахливу скульптуру. Постійно ці олені. Зустрічаються майже в усіх радянських парках. Складається враження, що десь був великий завод, який робив цих оленів.
Посередині парку невеличкий лабіринт. Часто ці лабіринти називають чомусь французьким парком. Може хтось знає звідки це пішло?
Нажаль більш сучасні будівлі збереглися краще ніж сам палац. Здається, це їдальня.
Взагалі, весь парк - це якась суміш гарної скульптури та архітектури, над якими схоже працювали непогані архітектори, з убогими витворами радянських майстрів, накшталт селянок, оленів та піонерів. Дивне поєднання. Ось гарний приклад.
Все потихеньку руйнується.
Навіть ця старовинна водонапірна башта Немирівського палацу знаходиться в жахливому стані. Чомусь її не реконструюють.
До речі, може ось це як раз їдальня. Хоча яка різниця.
На вході в парк знов олені, яки хто зна чим займаються. А поруч дитячий майданчик Рошен. Я зазвичай ЗА дитячі майданчики, але цей аж зовсім сюди не вписується. Звісно ж майданчик тут потрібен, бо парк, судячи з усього, дуже популярне місце в місцевих мам, але краще б йому бути не стандартних яскравих кольорів.
Ну то годі вже про парк. Поруч можна ще на церкви подивитися, наприклад на більш-менш новий собор Архістратига Михаїла. Собор цей був освячений митрополитом Київським Володимиром в 2008 році.
Зовсім поруч з ним костел Йосифа Обручника. В нього теж нелегка доля. Радянська влада намагалися знищити цей храм. Десь в 30-х роках знесли вежі костелу, а приміщенні зробили будинок культури. Втім в двохтисячні роки храм повністю відновили в оригінальному вигляді (все ж таки хоч щось в нас реконструюють). Кажуть кожну годину годинник на вежі грає різні мелодії, але мені почути не довелося.
Можна ще почитати:
- Садиба Мсциховського
- Замок в Карпатах
- Замок Радомишль