ВІДРАЗА
Колись, у дитинстві, я дуже задрочив свого дідуся, бо прочитав зі стіни сам вже не пам'ятаю яке настінне слово, типу хуй або пизда, а було мені років щонайбільше чотири, і читати я міг від народження, яка прикрість, і от ну так докопавсь до дєдушка Колі, питавсь у нього, чи то там саме те написане, шо я прочитав. Вже не знаю, як ветеран війни й праці дід Микола розв'язав постале діалектичне питання, но звичка читати все підряд моя ніде не щезла, і навіть перейшла на якісно новий рівень. І от днями вилазили ми з Сичоє по його наркотик пиво, бо Сич - пивний наркоман, а пиво - то є важкий і небезпечний наркотик, навколо самі пивні наркомани, і Сич нирнув у склеп і терся там об инших людей у черзі - ще одне легальне збочення, притаманне нашій громаді - а я дрочив на вулиці, шоб тьотя зі склепу не подумала, ніби я хочу шось спиздити, гопоти, ракла й кримінальних біженців тепер дуже до хуя у нашому містечку, дякувати Богові, що їх видно з першого погляду на їхні черевики. І саме на тім боці вулиці є довгобудівля, якась кількаповерхова коробка, і от там на стіні досі написано - ні, не лох чи хуй, а ще гірше - написано, шо якийсь мєнт - прізвище вказане - підар і барига. Прости Господи. Вже рік, між иншим, написано. Базис цього дадзибао такий, що були тут якісь двоє ментів, підарів чи ні, хтозна, але - бариг, і не легальним пивом, а кримінальним метом. А після революції й поверхової люстрації менти потікали, але не дуже далеко од Чумацького наркошляху - по менших, як то Горішні Плавні, Шишаки, Решетилівка, Лубни абошо містечках області і досі працюють ментами і барижать вдало. На европейський копил. А от до революції спробував би хтось таке на стінці написати. Одразу б стукачі настучали ментам, хто то писав, а менти б під'їхали темним вечором і вбили б. Були стукачі двох різновидів. Ті, про яких знаєш, шо вони - стукачі, і ті, про яких не знаєш. І стукачі тепер теж потікали. За ментами й навіть далі. До стукачів у мене відраза. Не політична. До всієї політики теж відраза бо. У мене до них естетична відраза. А ще у мене досі є естетична відраза на ансамбль "Емерзон, Лейк та Палмер". Саме тому, що цей ансамбль, як і стукачі, дусить нас псевдоклясикою й геть відкидає барокко. Не то шо просто зара дусить, бо той ансамбль вже на дві третини вимер за обставин прикрих доволі, але так, у часі. І тепер враження від нього нема, а є лише згадка. Якось так вийшло, шо колись таки створив я текста, де згадано і стукачів, і цього ансамбля. Років певно п'ять тому. У тім тексті нема естетики, а є антиестетика, і нема героїв, але є антигерої. Ви не відчуєте естетичної насолоди від нього, а лише відразу.
ГАПАНЧУКИ
Цей дивний чоловік села здебільшого оминав, а коли дістався Гапонівки - зупинився.
В.Шевчук, "Сповідь", розд. І. Дефіс мій.))
СЦЕНА 1
ГАПОН йде, патлатий і знервований, на нім стара-перестара, вся попиляна, потрощена і порепана джинсова куртка. Видно, шо Гапонові не жарко. Така погода. Осінь. Темно.
ГАПОН (наче вві сні). Бля, це пиздець шо за лахматка. Пиздець яка лахматка. Оце лахматка. Пиздець лахматка. Бля.
З темряви непевно випинаюця обриси, ніби хтось там лежить. Головою вперед. Це - СВИНЯ. Він шось бурумугикає, безтямно, п'яний.
ГАПОН. Бля. Пиздець.
Звисає мряка, майже дощ.
ГАПОН. Бля. Пиздець.
Знімає з себе порепану, стару джинсову куртку й віддає її СВИНІ. СВИНЯ смачно вовтузиця, і стає помітно, що він лежить у калюжі.
ГАПОН (цокотить зубами й робить дикі пики). Бля. Гич-гич.
ГАПОН заходе у темряву і майже вже зник там, але звідусіль спалахує приємне сяйво, хори бодхисатв заспівують ом, і оддалік з'являєця велична біла постать КРШНИ, за нею виринають у перспективі тисячні лави помаранчових ченців. Світляки зависають над головою КРШНИ як серпанок. У десниці КРШНА тримає, простягуючи до ГАПОНА, шось чимале й темне.
ГАПОН (жахаєця). Бля, ой нене. (Роздивляєця) Ага. (Зітхає) Ех, пане Кіплінґ, ви ґрафоман. Нівроку.
КРШНА (піднесено й проникливо). О щирість! О щирість! О Гапоне! Твоя допомога у скруті, надана вагомо й відверто, є на сьогоднішній день найгуманнішим вчинком на Полтавщині за останні три дні!..
ГАПОН (до себе, притомлено). Харе Кршна.
КРШНА (пафосно й розкотисто). Щирість і доброчинний поступ твій наразі мають бути вішкодовані тобі. Осьо (робе порух) тобі куртка, якої чи легко позбутися а надбати. Вона ставатиме тобі у пригоді безліч разів, на багато років!..
ХОР ЧЕНЦІВ (наспівно). Харе-харе, рама-рама...
ГАПОН розплющує очі - він на якійсь скамійці у Придніпровському парку. Глупа ніч.
ГАПОН. Бля. Пиздець лахматка. (Бачить на собі иншу куртку і стріпуєця). Бля! Ого... Сцуко, як голова тріщить. (Трусить хаєром) Бля, аж лящить. (Лізе до кишені) Голяк. Нема. У лахматці були. Бляааааа... Ну хоч не холодно.
Стає і йде, а вже сходить сонечко, навколо туман, як на болотищі. Йде й у тумані поступово зникає.
СЦЕНА 2
Навколо - туман. Але це - туман від вологого масного чорнозему. ГАПОН з наснагою проламує собі стежину у щільнім двометровім здерев'янілім бур'яні, відтак хекає, стає. З нього йде пара, парує земля, небо непроникне, літо, день.
ГАПОН (волає кудись убік). Гапоне! Далеко ще?
Збоку бур'яни лящать, хиляця, потоптані, і з них вилазе ГРИША. Над ним хмарка пари теж.
ГАПОН (запалюючи люльку). Ти шо тут баня! Де ж ліс?
ГРИША (кудись уперед себе показує). Ононо вже перші йолки. Там і вулики.
ГАПОН затягуєця з люльки, хоче сказати, але з бур'янів жостко вилітає здоровий чорний ПЧОЛ і зависає на рівні очей.
ГАПОН і ГРИША (разом). О, салют, Пчол. О, прівєт.
ГАПОН. А шо, до лісу далеко?
ПЧОЛ падає на коліна й усіма очима дивиця на обох гавайців одночасно.
ПЧОЛ (у голосі його дзижчить шось справжнє). Чуваки, сховайте мене, а? Бо пиздець.
ГРИША (з кривою посмішкою). Шо? Схавайте мене? Гапоне, сажрьом Пчола? А мед є, Пчоле?
ПЧОЛ. Та ну бля, ну хоч десь, у мішок...
ГАПОН. Та нема, бач, мішків. Ми проста міма йшли, случайно, Пчол.
ПЧОЛ (скиглить). Ну десь, ну от у рукав, чи шо...
ПЧОЛ дуже раптово ниряє у рукав Гапонової куртки.
ГАПОН. Бля, шо воно таке? (Відкотує рукав, дивиця) А ніби нічого. (Чухає руку крізь рукав) Та шо воно свербить! (Знов одкотує рукав і дивиця більш пильно. На руці сидить ПЧОЛ і, наче цикада, ворушить мандибулами) От зараза! Вкусило! Мазафака! (З копняка збиває ПЧОЛА на ріллю і кидає зверху свою куртку)
З бур'янів, зусебіч, вистрибують жваві, зухвалі, круглі, пикаті ПЧОЛОВОДИ. Оточують чуваків.
ПЧОЛОВОДИ. Так, стаять. Шо тут дєлаєм? Бачили тут хоч якого Пчола?
ГРИША. Та нє, от за півом ідьом.
ГАПОН. Та шото жарко, стаім курім (якось боком падає на свою куртку, люлька поруч, іскри навколо).
ПЧОЛОВОДИ (дивляця якийсь час). Да, жара. Ну ідіть.
ПЧОЛОВОДИ зникають знов у бур'янах.
ГРИША. Ей, Гапоне, Гапоне! Бля ти шо! Ти живий?
ГАПОН (з туману його майже не видно). Та да. Тільки Пчол вкусив. Боляче, заразо. А я ніпайму, шо воно таке - свербить, аж вириває. Ледь себе до смерті не зачухав. Труба.
ГРИША. Нє, ходімо. Бо як повернуця ці ентомологи, а Пчол тут як тут.
ГАПОН. Та нехай. Нехай він тут. А ми без нього. Хіба то Пчолові мед! (Зводиця, робить крок і знов падає. ГРИША не бачить, бо він попереду вже)
Знову звідусюди вистрибує чимало ПЧОЛОВОДІВ.
ПЧОЛОВОДИ. Стаять. Хто такі? Пчол тут був? Шо це в тебе таке? (Лізуть під Гапонову куртку, витягають звідти притрушеного ПЧОЛА) Так, зрозуміло. Ану ходи з нами.
Хапають Гапона за одну ногу і затягують у бур'яни, відтак там і щезають усі.
ГРИША (його не помітили в тумані). Ну от. Отакої.
Уходить у свій бік, забувши на полі Гапонову куртку.
СЦЕНА 3
Плаский степ на тій горі, де колись Мазепа золото возив. Лани, заліснення, десь ярок, курган, курний шлях, човгає ГАПОН. Навколо день, літо, сонечко.
ГАПОН (до себе). Тю, чого це вона. Кажу, може, завтра. Бо дощ, і ніч уже. Кажу, тут по радіо королева фей, з якимось акцентом ніби тутешнім співають. Кажу, тролейбус чи поїде ще. Може, ранком. І всьо. Тю. А юнітів - пєтровічь, лише мегабайти. А дощ, гроза, клям, обскуро - тирк, тирк - дуже віддалене з'єднання. Дуже. І королева фей. З акцентом. Ну, я не знаю. Дощ. Явище шизофазнощів. Де вайфай?
З-за кургану трохи чимчикує ГРИША, з вузликом і равликом.
ГРИША. Нє, ну чуєш. Осьо. Бачиш он ґеодезію? (Показує на кургана, де стоїть ґеодезичний журавель) Я знав. Спочатку бачу - там мотлох лежить. Ну, баклажки, якісь пачки, обгортки, "Вісник"... Бички... І я його у мішок оце вибрав, бо йшов - ну скільки - та годину, он од яру, це тільки здаєця, шо тут десять хвилин іти, а там ще жито он вище... там не пройдеш...і ніде нема баклажок і пачок, а тут - єсть. Це - вістря дхарми. Ми на вістрі тут...
ГАПОН (сумовито). На белебні. І тут не бере. тиркає, а не бере.
ГРИША. І я їх затулив у клунок, ну ладно, думаю, десь є урінали, пенали, канали... Оце поки думаю: є чи нема? Мотлох є. Значить, і ларьок десь єсть?
ГАПОН. Ну, може, гусеничний. З уріналом. На дишлі. Берися за дишло і кажи, ввійшло чи вийшло. По слідах залізного капута.
ГРИША. Бо ні деревця. Кажуть, вівк у степу не сцяє.
ГАПОН. Тоді ми обоє вовки. А не тільки я. Ги. Ги. А шо, тобі оцей журавель - такий лихий, єслі вже нема ж деревця?
ГРИША. Та я не знаю, може, на нього сателітна лінія вся дивиця...
ГАПОН (ляскає себе по шиї). Отож! Бо тирк, тирк - нема зв'язку. Слиш, треба одсюда маслати. (До себе) А десять років тому. Шо ж ти.
З горба поволі котиця чорна "волґа". Обидвоє присідають, але авто заїжджає на инший горбок і зникає нагорі у кушпелі. З того кушпеління виходе ЮРКО і прямує до ГАПОНІВ.
ГАПОН. О, диви - Максім.
ГРИША. Та нє, це ж вроді Віталік.
ОБИДВОЄ. Гапанчук!
ЮРКО (чвалає ближче). Чуєте, а де Пчол?
ОБИДВОЄ позирають одне на одного. Знизують плечима.
ГАПОН Тю, а шо, тут Пчол?
і ГРИША (разом). Та нє, нема, не бачили...
ЮРКО. Та він сказав - тут. Буде тут. Де ж Пчол.
ГАПОН хоче ще шось сказати, але з питомої кушпели виходять одягнені у вечірнє РЕҐЕНТ ХОМЕНКО і ПРИМА ТЕРЕЩЕНКО і стають проти всіх трьох.
РЕҐЕНТ. Добрий день, дорогі учні колегіуму. Сьодні я хочу сказати, що вас запрошують на флешмоб "Купуй кременчуцьке". Там ви можете сьодні проголосувати за продовження терміну мого реґентства. Від імені всього колективу Академічного театру хочу, користуючись нагодою з дня свята, привітати вас сьодні на початку нових перемін у вітчизняній сценічній драмі. (До ПРИМИ) Мальвіно Мефодіївно, будь ласка.
ПРИМА (чотиричі кліпає довгими віями). Любі хлоп'ята! Сьодні ми проводимо акцію-флешмоб "Купуй вітчизняне" під назвою "Театральне феєричне дійство". У флешмобі приймуть участь активісти шкільного самоврядування разом з проводом Драматичного театру імені Будинку дитячо-юнацької творчості і Єврокомісії у справах народної євроінтеґрації села Розсошенці. На учасників чекає захоплююча політична гра-постановка, в якій ігровими методами буде реалізовано засоби засад перспективи євроінтеґрації та шкільного врядування в умовах, наближених до присутності інформаційного розвитку набутого досвіду спілкування у колі поважних муніципальних дисциплін з акцентом на реконструкцію справжньої діяльності комунального підприємства "Міський сад". На всіх учасників чекатиме захоплююча рольова гра, спілкування з новими друзями, огляд питання...
ГАПОН А де зв'язок?
ГРИША разом А де сцяти?
ЮРКО А де Пчол?
ПРИМА (з княжою посмішкою) ...огляд питання певності обраного шляху з-посеред инших питань євроатлантичного міжвідомчого взаємопроникнення у всі сфери нашого повсякденного життя, а також у неперіодичне виявлення деформацій, розмерзань, потріскувань на мережах маґістрального постачання діаметром шістсот і діаметром тисяча, притаманні розгорнутому перепланованому маркуванню дорожньої й тротуарної розмітки внутриквартальних пішоходів і роздільному постатевому збору загальноміського мита на податок на розвиток театрального архітектурного проектування. Учасники флешмоба також додатково забезпечуватимуться разовим повнораціонним повноцінним харчуванням з видачею затвердженої комісійно робочої форми одягу, спонсором якої є Білково-вітамінний комбінат акціонерної компанії "Іксіон" разом з муніципальними котельнями, збудованими у міських загальноосвітніх школах номер двацять дев'ять, одинадцять і чотири.
ГАПОН А довго ще?
ГРИША разом А де сцяти?
ЮРКО А шо треба робити?
ПРИМА. Для музичного оформлення цього нашого молодіжного свята ми запросили відомий рок-гурт "Емерсон, Лейк і Палмер" з міста Лондону, Англія. Рок-гурт виконає свої власні композиції "Містер Ґілберт", "Капітан Шо", "Скретчин Ас" тощо. Композиції будуть виконуватися у стилі симфорок.
ГАПОН. Е, а от аби ансамбль "Нектар". Пам'ятаєте? Рой Олбрайтон, Алан Фріман, Мо Мур...
ПРИМА. Під час заходу ви маєте змогу поставити свої запитання до всіх присутніх відповідальних осіб за телефоном...
ГРИША. А там буде...ну...еколоґічна толока? Десант?
ПРИМА. Учасники заходу знайдуть час на вивчення досвіду инших молодіжних організацій, спрямованих на покращення добробуту і взаємопорозуміння з метою подальшого заохочення відділу у справах сім'ї, молоді, туризму і флешмобів.
ЮРКО. А Пчол - там?
ПРИМА. Кожен учасник рольових молодіжних змагань буде особисто приймати участь у заповненні урочистого протоколу флешмобу. Підписання угоди завершиться традиційним салютом.
РЕҐЕНТ. Для участі у флешмобовому дійстві учасники отримають сьодні яскравий джинсовий одяг, відповідно хлопці - верхній одяг типу куртка, і дівчата - верхній одяг типу блузка. Який залишиться сьодні на згадку для учасників дійства.
ЮРКО. Та нє, нема коли. Тут десь Пчол.
Уходить нагору по горбику.
ГРИША. Нє, я ненавиджу Емерсон, Лейк і Палмер. Нє, єслі б я їх не побачив якось по тєлєку... А там... Ну, я не знаю... Вони такі громкі... Страшні клавіші наоборот: ті, шо білі - чорні, а ті, шо чорні - якісь чи червоні, чи, наоборот, бурі. Нє, токо не Емерсон, Лейк і Палмер...
Розвертаєця і йде назад на курган.
ГАПОН. Ех, аби був ансамбль "Нектар"... Ну, я, той, ну ладно, нехай, хоч так, бо вона чого ж десять років тому... от би десять років тому... а тепер... А, ладно. Я з четвертої школи колись був одну Ілону... чи Віку... Вони всі були Віка, Ілона... Та ладно вже ж... А виступ рок-гурту ж не сразу?
ПРИМА (з серйозним лицем). Виступ рок-музикантів триватиме до двацять першої години п'ятдесят хвилин. Спецтехніка для перевезення всього необхідного для проведення виступу музикантів гурту надана товариством з обмеженою відповідальністю "Іксіон".
ГАПОН. Гаразд, ходімо. Там подзвоню від когось.
РЕҐЕНТ. Дякуємо за увагу. Перед вами виступали реґент Надіслав Хоменко...
ПРИМА. ...і спеціаліст першої категорії Мальвіна Терещенко. До побачення.
Всі троє йдуть у куряву й зникають у ній.
ГАПАНЧУКИ
Цей дивний чоловік села здебільшого оминав, а коли дістався Гапонівки - зупинився.
В.Шевчук, "Сповідь", розд. І. Дефіс мій.))
СЦЕНА 1
ГАПОН йде, патлатий і знервований, на нім стара-перестара, вся попиляна, потрощена і порепана джинсова куртка. Видно, шо Гапонові не жарко. Така погода. Осінь. Темно.
ГАПОН (наче вві сні). Бля, це пиздець шо за лахматка. Пиздець яка лахматка. Оце лахматка. Пиздець лахматка. Бля.
З темряви непевно випинаюця обриси, ніби хтось там лежить. Головою вперед. Це - СВИНЯ. Він шось бурумугикає, безтямно, п'яний.
ГАПОН. Бля. Пиздець.
Звисає мряка, майже дощ.
ГАПОН. Бля. Пиздець.
Знімає з себе порепану, стару джинсову куртку й віддає її СВИНІ. СВИНЯ смачно вовтузиця, і стає помітно, що він лежить у калюжі.
ГАПОН (цокотить зубами й робить дикі пики). Бля. Гич-гич.
ГАПОН заходе у темряву і майже вже зник там, але звідусіль спалахує приємне сяйво, хори бодхисатв заспівують ом, і оддалік з'являєця велична біла постать КРШНИ, за нею виринають у перспективі тисячні лави помаранчових ченців. Світляки зависають над головою КРШНИ як серпанок. У десниці КРШНА тримає, простягуючи до ГАПОНА, шось чимале й темне.
ГАПОН (жахаєця). Бля, ой нене. (Роздивляєця) Ага. (Зітхає) Ех, пане Кіплінґ, ви ґрафоман. Нівроку.
КРШНА (піднесено й проникливо). О щирість! О щирість! О Гапоне! Твоя допомога у скруті, надана вагомо й відверто, є на сьогоднішній день найгуманнішим вчинком на Полтавщині за останні три дні!..
ГАПОН (до себе, притомлено). Харе Кршна.
КРШНА (пафосно й розкотисто). Щирість і доброчинний поступ твій наразі мають бути вішкодовані тобі. Осьо (робе порух) тобі куртка, якої чи легко позбутися а надбати. Вона ставатиме тобі у пригоді безліч разів, на багато років!..
ХОР ЧЕНЦІВ (наспівно). Харе-харе, рама-рама...
ГАПОН розплющує очі - він на якійсь скамійці у Придніпровському парку. Глупа ніч.
ГАПОН. Бля. Пиздець лахматка. (Бачить на собі иншу куртку і стріпуєця). Бля! Ого... Сцуко, як голова тріщить. (Трусить хаєром) Бля, аж лящить. (Лізе до кишені) Голяк. Нема. У лахматці були. Бляааааа... Ну хоч не холодно.
Стає і йде, а вже сходить сонечко, навколо туман, як на болотищі. Йде й у тумані поступово зникає.
СЦЕНА 2
Навколо - туман. Але це - туман від вологого масного чорнозему. ГАПОН з наснагою проламує собі стежину у щільнім двометровім здерев'янілім бур'яні, відтак хекає, стає. З нього йде пара, парує земля, небо непроникне, літо, день.
ГАПОН (волає кудись убік). Гапоне! Далеко ще?
Збоку бур'яни лящать, хиляця, потоптані, і з них вилазе ГРИША. Над ним хмарка пари теж.
ГАПОН (запалюючи люльку). Ти шо тут баня! Де ж ліс?
ГРИША (кудись уперед себе показує). Ононо вже перші йолки. Там і вулики.
ГАПОН затягуєця з люльки, хоче сказати, але з бур'янів жостко вилітає здоровий чорний ПЧОЛ і зависає на рівні очей.
ГАПОН і ГРИША (разом). О, салют, Пчол. О, прівєт.
ГАПОН. А шо, до лісу далеко?
ПЧОЛ падає на коліна й усіма очима дивиця на обох гавайців одночасно.
ПЧОЛ (у голосі його дзижчить шось справжнє). Чуваки, сховайте мене, а? Бо пиздець.
ГРИША (з кривою посмішкою). Шо? Схавайте мене? Гапоне, сажрьом Пчола? А мед є, Пчоле?
ПЧОЛ. Та ну бля, ну хоч десь, у мішок...
ГАПОН. Та нема, бач, мішків. Ми проста міма йшли, случайно, Пчол.
ПЧОЛ (скиглить). Ну десь, ну от у рукав, чи шо...
ПЧОЛ дуже раптово ниряє у рукав Гапонової куртки.
ГАПОН. Бля, шо воно таке? (Відкотує рукав, дивиця) А ніби нічого. (Чухає руку крізь рукав) Та шо воно свербить! (Знов одкотує рукав і дивиця більш пильно. На руці сидить ПЧОЛ і, наче цикада, ворушить мандибулами) От зараза! Вкусило! Мазафака! (З копняка збиває ПЧОЛА на ріллю і кидає зверху свою куртку)
З бур'янів, зусебіч, вистрибують жваві, зухвалі, круглі, пикаті ПЧОЛОВОДИ. Оточують чуваків.
ПЧОЛОВОДИ. Так, стаять. Шо тут дєлаєм? Бачили тут хоч якого Пчола?
ГРИША. Та нє, от за півом ідьом.
ГАПОН. Та шото жарко, стаім курім (якось боком падає на свою куртку, люлька поруч, іскри навколо).
ПЧОЛОВОДИ (дивляця якийсь час). Да, жара. Ну ідіть.
ПЧОЛОВОДИ зникають знов у бур'янах.
ГРИША. Ей, Гапоне, Гапоне! Бля ти шо! Ти живий?
ГАПОН (з туману його майже не видно). Та да. Тільки Пчол вкусив. Боляче, заразо. А я ніпайму, шо воно таке - свербить, аж вириває. Ледь себе до смерті не зачухав. Труба.
ГРИША. Нє, ходімо. Бо як повернуця ці ентомологи, а Пчол тут як тут.
ГАПОН. Та нехай. Нехай він тут. А ми без нього. Хіба то Пчолові мед! (Зводиця, робить крок і знов падає. ГРИША не бачить, бо він попереду вже)
Знову звідусюди вистрибує чимало ПЧОЛОВОДІВ.
ПЧОЛОВОДИ. Стаять. Хто такі? Пчол тут був? Шо це в тебе таке? (Лізуть під Гапонову куртку, витягають звідти притрушеного ПЧОЛА) Так, зрозуміло. Ану ходи з нами.
Хапають Гапона за одну ногу і затягують у бур'яни, відтак там і щезають усі.
ГРИША (його не помітили в тумані). Ну от. Отакої.
Уходить у свій бік, забувши на полі Гапонову куртку.
СЦЕНА 3
Плаский степ на тій горі, де колись Мазепа золото возив. Лани, заліснення, десь ярок, курган, курний шлях, човгає ГАПОН. Навколо день, літо, сонечко.
ГАПОН (до себе). Тю, чого це вона. Кажу, може, завтра. Бо дощ, і ніч уже. Кажу, тут по радіо королева фей, з якимось акцентом ніби тутешнім співають. Кажу, тролейбус чи поїде ще. Може, ранком. І всьо. Тю. А юнітів - пєтровічь, лише мегабайти. А дощ, гроза, клям, обскуро - тирк, тирк - дуже віддалене з'єднання. Дуже. І королева фей. З акцентом. Ну, я не знаю. Дощ. Явище шизофазнощів. Де вайфай?
З-за кургану трохи чимчикує ГРИША, з вузликом і равликом.
ГРИША. Нє, ну чуєш. Осьо. Бачиш он ґеодезію? (Показує на кургана, де стоїть ґеодезичний журавель) Я знав. Спочатку бачу - там мотлох лежить. Ну, баклажки, якісь пачки, обгортки, "Вісник"... Бички... І я його у мішок оце вибрав, бо йшов - ну скільки - та годину, он од яру, це тільки здаєця, шо тут десять хвилин іти, а там ще жито он вище... там не пройдеш...і ніде нема баклажок і пачок, а тут - єсть. Це - вістря дхарми. Ми на вістрі тут...
ГАПОН (сумовито). На белебні. І тут не бере. тиркає, а не бере.
ГРИША. І я їх затулив у клунок, ну ладно, думаю, десь є урінали, пенали, канали... Оце поки думаю: є чи нема? Мотлох є. Значить, і ларьок десь єсть?
ГАПОН. Ну, може, гусеничний. З уріналом. На дишлі. Берися за дишло і кажи, ввійшло чи вийшло. По слідах залізного капута.
ГРИША. Бо ні деревця. Кажуть, вівк у степу не сцяє.
ГАПОН. Тоді ми обоє вовки. А не тільки я. Ги. Ги. А шо, тобі оцей журавель - такий лихий, єслі вже нема ж деревця?
ГРИША. Та я не знаю, може, на нього сателітна лінія вся дивиця...
ГАПОН (ляскає себе по шиї). Отож! Бо тирк, тирк - нема зв'язку. Слиш, треба одсюда маслати. (До себе) А десять років тому. Шо ж ти.
З горба поволі котиця чорна "волґа". Обидвоє присідають, але авто заїжджає на инший горбок і зникає нагорі у кушпелі. З того кушпеління виходе ЮРКО і прямує до ГАПОНІВ.
ГАПОН. О, диви - Максім.
ГРИША. Та нє, це ж вроді Віталік.
ОБИДВОЄ. Гапанчук!
ЮРКО (чвалає ближче). Чуєте, а де Пчол?
ОБИДВОЄ позирають одне на одного. Знизують плечима.
ГАПОН Тю, а шо, тут Пчол?
і ГРИША (разом). Та нє, нема, не бачили...
ЮРКО. Та він сказав - тут. Буде тут. Де ж Пчол.
ГАПОН хоче ще шось сказати, але з питомої кушпели виходять одягнені у вечірнє РЕҐЕНТ ХОМЕНКО і ПРИМА ТЕРЕЩЕНКО і стають проти всіх трьох.
РЕҐЕНТ. Добрий день, дорогі учні колегіуму. Сьодні я хочу сказати, що вас запрошують на флешмоб "Купуй кременчуцьке". Там ви можете сьодні проголосувати за продовження терміну мого реґентства. Від імені всього колективу Академічного театру хочу, користуючись нагодою з дня свята, привітати вас сьодні на початку нових перемін у вітчизняній сценічній драмі. (До ПРИМИ) Мальвіно Мефодіївно, будь ласка.
ПРИМА (чотиричі кліпає довгими віями). Любі хлоп'ята! Сьодні ми проводимо акцію-флешмоб "Купуй вітчизняне" під назвою "Театральне феєричне дійство". У флешмобі приймуть участь активісти шкільного самоврядування разом з проводом Драматичного театру імені Будинку дитячо-юнацької творчості і Єврокомісії у справах народної євроінтеґрації села Розсошенці. На учасників чекає захоплююча політична гра-постановка, в якій ігровими методами буде реалізовано засоби засад перспективи євроінтеґрації та шкільного врядування в умовах, наближених до присутності інформаційного розвитку набутого досвіду спілкування у колі поважних муніципальних дисциплін з акцентом на реконструкцію справжньої діяльності комунального підприємства "Міський сад". На всіх учасників чекатиме захоплююча рольова гра, спілкування з новими друзями, огляд питання...
ГАПОН А де зв'язок?
ГРИША разом А де сцяти?
ЮРКО А де Пчол?
ПРИМА (з княжою посмішкою) ...огляд питання певності обраного шляху з-посеред инших питань євроатлантичного міжвідомчого взаємопроникнення у всі сфери нашого повсякденного життя, а також у неперіодичне виявлення деформацій, розмерзань, потріскувань на мережах маґістрального постачання діаметром шістсот і діаметром тисяча, притаманні розгорнутому перепланованому маркуванню дорожньої й тротуарної розмітки внутриквартальних пішоходів і роздільному постатевому збору загальноміського мита на податок на розвиток театрального архітектурного проектування. Учасники флешмоба також додатково забезпечуватимуться разовим повнораціонним повноцінним харчуванням з видачею затвердженої комісійно робочої форми одягу, спонсором якої є Білково-вітамінний комбінат акціонерної компанії "Іксіон" разом з муніципальними котельнями, збудованими у міських загальноосвітніх школах номер двацять дев'ять, одинадцять і чотири.
ГАПОН А довго ще?
ГРИША разом А де сцяти?
ЮРКО А шо треба робити?
ПРИМА. Для музичного оформлення цього нашого молодіжного свята ми запросили відомий рок-гурт "Емерсон, Лейк і Палмер" з міста Лондону, Англія. Рок-гурт виконає свої власні композиції "Містер Ґілберт", "Капітан Шо", "Скретчин Ас" тощо. Композиції будуть виконуватися у стилі симфорок.
ГАПОН. Е, а от аби ансамбль "Нектар". Пам'ятаєте? Рой Олбрайтон, Алан Фріман, Мо Мур...
ПРИМА. Під час заходу ви маєте змогу поставити свої запитання до всіх присутніх відповідальних осіб за телефоном...
ГРИША. А там буде...ну...еколоґічна толока? Десант?
ПРИМА. Учасники заходу знайдуть час на вивчення досвіду инших молодіжних організацій, спрямованих на покращення добробуту і взаємопорозуміння з метою подальшого заохочення відділу у справах сім'ї, молоді, туризму і флешмобів.
ЮРКО. А Пчол - там?
ПРИМА. Кожен учасник рольових молодіжних змагань буде особисто приймати участь у заповненні урочистого протоколу флешмобу. Підписання угоди завершиться традиційним салютом.
РЕҐЕНТ. Для участі у флешмобовому дійстві учасники отримають сьодні яскравий джинсовий одяг, відповідно хлопці - верхній одяг типу куртка, і дівчата - верхній одяг типу блузка. Який залишиться сьодні на згадку для учасників дійства.
ЮРКО. Та нє, нема коли. Тут десь Пчол.
Уходить нагору по горбику.
ГРИША. Нє, я ненавиджу Емерсон, Лейк і Палмер. Нє, єслі б я їх не побачив якось по тєлєку... А там... Ну, я не знаю... Вони такі громкі... Страшні клавіші наоборот: ті, шо білі - чорні, а ті, шо чорні - якісь чи червоні, чи, наоборот, бурі. Нє, токо не Емерсон, Лейк і Палмер...
Розвертаєця і йде назад на курган.
ГАПОН. Ех, аби був ансамбль "Нектар"... Ну, я, той, ну ладно, нехай, хоч так, бо вона чого ж десять років тому... от би десять років тому... а тепер... А, ладно. Я з четвертої школи колись був одну Ілону... чи Віку... Вони всі були Віка, Ілона... Та ладно вже ж... А виступ рок-гурту ж не сразу?
ПРИМА (з серйозним лицем). Виступ рок-музикантів триватиме до двацять першої години п'ятдесят хвилин. Спецтехніка для перевезення всього необхідного для проведення виступу музикантів гурту надана товариством з обмеженою відповідальністю "Іксіон".
ГАПОН. Гаразд, ходімо. Там подзвоню від когось.
РЕҐЕНТ. Дякуємо за увагу. Перед вами виступали реґент Надіслав Хоменко...
ПРИМА. ...і спеціаліст першої категорії Мальвіна Терещенко. До побачення.
Всі троє йдуть у куряву й зникають у ній.