Пекельна маячня НБУ
Наштовхнуся на абсолютно пекельну маячню, що її вважають в НБУ адекватним поглядом на численні зловживання МФО. Я навіть не в шоці, мої любі, а не знаю де. НБУ просто ігнорує наріжний камень проблем із звичайним електронним підписом як от натисканням кнопки або введенням одноразового парлою, а саме неможливість у випадку ескалації довести сам факт волевиявлення конкретної особи. Хіба що позичальник хоч раз сплачував відсотки або ще якось "спалився". Якщо ж людина одразу і категорично заперечує свою причетність, як можна її в чомусь звинувачувати? На підставі чого саме? Конкретно, га?
Оця теза видає відсутність у НБУ навіть базових уявлень щодо проблематики довірчих відносин в цифровому середовищі:
"Якщо ви оформили кредитний договір онлайн, використавши одноразовий пароль, то такий договір є рівноцінний звичайному паперовому. За законом однотипний пароль має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис чи кваліфікований електронний підпис..."
Ну як можна вважати такими, що мають однакову юридичну силу власноручний підпис та одноразовий пароль?!! В першому випадку є бодай теоретична можливість шляхом проведення експертизи довести аутентичність підпису. У другому випадку це неможливо за будь-яких обставин.
"...уважно прочитайте документи, роздрукуйте та збережіть примірник договору. У документі повинні бути прописані всі умови кредиту - відсоткова ставка, можливі комісії та додаткові платежі, штрафні санкції в разі прострочення виплат...."
Якщо на сайті, звідки взятий нічим не засвідчений (sic!) текст договору внєзапно щось зміниться або взагалі щезне, у який спосіб бідолаха зможе довести аутентичність та правомірність своєї копії, га? Я так розумію, в НБУ вирішили взятися за регулювання і діяти по обставинах. Тіпа, розберемося. Але ж вони, по факту, просто нульові.
Оця теза видає відсутність у НБУ навіть базових уявлень щодо проблематики довірчих відносин в цифровому середовищі:
"Якщо ви оформили кредитний договір онлайн, використавши одноразовий пароль, то такий договір є рівноцінний звичайному паперовому. За законом однотипний пароль має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис чи кваліфікований електронний підпис..."
Ну як можна вважати такими, що мають однакову юридичну силу власноручний підпис та одноразовий пароль?!! В першому випадку є бодай теоретична можливість шляхом проведення експертизи довести аутентичність підпису. У другому випадку це неможливо за будь-яких обставин.
"...уважно прочитайте документи, роздрукуйте та збережіть примірник договору. У документі повинні бути прописані всі умови кредиту - відсоткова ставка, можливі комісії та додаткові платежі, штрафні санкції в разі прострочення виплат...."
Якщо на сайті, звідки взятий нічим не засвідчений (sic!) текст договору внєзапно щось зміниться або взагалі щезне, у який спосіб бідолаха зможе довести аутентичність та правомірність своєї копії, га? Я так розумію, в НБУ вирішили взятися за регулювання і діяти по обставинах. Тіпа, розберемося. Але ж вони, по факту, просто нульові.