По следам цифрового телевидения. Специальный репортаж
Натрапив на жвавий сюжет, прсвячений "цифровому дивіденду" та "цифровому розриву". Непоганий огляд питання, фахова журналістська робота - подача, відеоряд, інфографіка. Зокрема, на пальцях пояснена причина спротиву "плюсів" та Інтеру. Справа в тому, що за радянських часів загальнонаціональне покриття (аналогове, звісно) мали три канали, від УТ-1 до УТ-3, ті самі "три кнопки", увічнені в анекдотах. Саме для них була побудована потужна мережа з кількох сотень передатчиків, яка й досі забезпечує найкраще покриття.
Click to viewПісля набуття незалежності першу "кнопку" зайняла державна ТРК. На другій оселилися плюси, третя відійшла до Інтеру. "Ми успадкували", - сором'язливо пояснює цю ситуацію один із очільників "1+1". Подарунок долі, одним словом. Так сталося. Решта медіагруп свої мережі будувала самостійно, власним коштом і вони досі не мають такого ж покриття.
Звичайно, "плюси" та "Інтер" не бажають втрачати цю перевагу і опираються вимкненню аналогових мереж як можуть. Логічно.
Цікаво, що цей "спеціальний репортаж" заявлений як друга частина, тобто продовження першої. Між тим перша вийшла в ефір у вересні 2017 року, а друга - 20 квітня вже 2018-го, тобто за півроку. Думаю, насправді мала місце команда продовжити тему через якісь нові обставини.