Знову про роумінг
Продовжую коментувати чергову іде-фікс людей із приємними обличчями - "скасування роумінгу із країнами ЄС", цього разу в ефірі "Громадського радіо". Якщо говорити відверто та називати речі своїми іменами, ідея скасування роумінгових платежів для українських абонентів всередині Євросоюзу є інструментом захисту його, Євросоюзу, економічних інтересів.
Українські оператори традиційно мають позитивний баланс у розрахунках із своїми роумінговими партнерами, як в ЄС, так і в Росії та Північній Америці. Це заслуга, в першу чергу, фахівців українських компаній, які довели свої здібності переговорників. Оскільки в суто комерційній площині наші європейські партнери виявилися неспроможними змінити поточну ситуацію, вони задіяли оту саму "м'яку силу".
Скасування роумінгових платежів для українців в ЄС супроводжуватиметься симетричним кроком українських операторів на своїй території, тобто резиденти ЄС не платитимуть за роумінг на нашій територі. Як результат, замість позитивного сальдо, в них (і в України) буде нуль, або навіть від'ємний баланс операцій.
Саме так, до речі, сталося із прибалтійськими операторами, найдешевшими в ЄС. Вони масово подалися на вихід із відповідної програми ЄС, оскільки умови операторських взаєморозрахунків із операторами "Старої Європи" спричиняють від'ємний фінансовий результат для малюків.
Європейський вибір, бла-бла-бла, спільні цінності, бла-бла-бла, новий рівень свободи, бла-бла-бла. І нема ж чим заперечити! А що внаслідок цих дій українська економіка втратить ще кількадесят мільйонів доларів, то є речі, які не можна вимірювати грошима, еге ж?
Ситуація із роумінгом повторює минулорічний сюжет навколо тарифів на міжнародний зв'язок. Так само за цими операціями українські оператори мають позитивний баланс із закордонними партнерами. І так само представникам влади, того разу - в особі голови НКРЗІ, раптом спало на думку, що існуючі тарифі зависокі. Іноземні партнери потерпають, треба їх рятувати! НКРЗІ вольовим рішенням встановила новий рівень розрахункових такс для українських операторів і задекларувала свій намір протягом кількох років знизити їх ледве не до нуля.
На етапі підготовки цього епохального рішення НКРЗІ не надала жодних розрахунків, не озвучила жодних прогнозів. Минув майже рік і нам досі невідомо, яких саме результатів вдалося досягти завдяки цьому крокові. Зокрема, наскільки збільшилися чи впали доходи українських операторів. Цікаво (та й показово, чого вже там), що громадські активісти, які ледь із трусів не вистрибували, агітуючи за цей крок, так само уникають відповідати на запитання щодо його наслідків. Ховаються за лицемірні посилання на комерційну чи навіть державну таємницю.
Як не згадати подив та розчарування ентузіастів концепції аграрної наддержави, коли вони виявили мізерність експортних квот на продукцію українського агропрому. Україна, наприклад, виробляє понад мільйон тон курятини на рік. Квоти на безмитний експорт до ЄС становлять двадцять тисяч тон, тобто менше 0,2%
Ще одне спостереження стосується поширених в українському соціумі поглядів на великий (скоріш за все будь-який) бізнес. Попри показову, позірну ненависть та презирство до "совка", готовність в будь-який момент згадати про "шаріковщину" і т.і., що посполиті, що люди блаародні, так би мовити, розглядають операторські компанії як спекулянтів та глитаїв, що їх незле за будь-якої нагоди трохи тойво, розкуркулити, корочє.
Українські оператори традиційно мають позитивний баланс у розрахунках із своїми роумінговими партнерами, як в ЄС, так і в Росії та Північній Америці. Це заслуга, в першу чергу, фахівців українських компаній, які довели свої здібності переговорників. Оскільки в суто комерційній площині наші європейські партнери виявилися неспроможними змінити поточну ситуацію, вони задіяли оту саму "м'яку силу".
Скасування роумінгових платежів для українців в ЄС супроводжуватиметься симетричним кроком українських операторів на своїй території, тобто резиденти ЄС не платитимуть за роумінг на нашій територі. Як результат, замість позитивного сальдо, в них (і в України) буде нуль, або навіть від'ємний баланс операцій.
Саме так, до речі, сталося із прибалтійськими операторами, найдешевшими в ЄС. Вони масово подалися на вихід із відповідної програми ЄС, оскільки умови операторських взаєморозрахунків із операторами "Старої Європи" спричиняють від'ємний фінансовий результат для малюків.
Європейський вибір, бла-бла-бла, спільні цінності, бла-бла-бла, новий рівень свободи, бла-бла-бла. І нема ж чим заперечити! А що внаслідок цих дій українська економіка втратить ще кількадесят мільйонів доларів, то є речі, які не можна вимірювати грошима, еге ж?
Ситуація із роумінгом повторює минулорічний сюжет навколо тарифів на міжнародний зв'язок. Так само за цими операціями українські оператори мають позитивний баланс із закордонними партнерами. І так само представникам влади, того разу - в особі голови НКРЗІ, раптом спало на думку, що існуючі тарифі зависокі. Іноземні партнери потерпають, треба їх рятувати! НКРЗІ вольовим рішенням встановила новий рівень розрахункових такс для українських операторів і задекларувала свій намір протягом кількох років знизити їх ледве не до нуля.
На етапі підготовки цього епохального рішення НКРЗІ не надала жодних розрахунків, не озвучила жодних прогнозів. Минув майже рік і нам досі невідомо, яких саме результатів вдалося досягти завдяки цьому крокові. Зокрема, наскільки збільшилися чи впали доходи українських операторів. Цікаво (та й показово, чого вже там), що громадські активісти, які ледь із трусів не вистрибували, агітуючи за цей крок, так само уникають відповідати на запитання щодо його наслідків. Ховаються за лицемірні посилання на комерційну чи навіть державну таємницю.
Як не згадати подив та розчарування ентузіастів концепції аграрної наддержави, коли вони виявили мізерність експортних квот на продукцію українського агропрому. Україна, наприклад, виробляє понад мільйон тон курятини на рік. Квоти на безмитний експорт до ЄС становлять двадцять тисяч тон, тобто менше 0,2%
Ще одне спостереження стосується поширених в українському соціумі поглядів на великий (скоріш за все будь-який) бізнес. Попри показову, позірну ненависть та презирство до "совка", готовність в будь-який момент згадати про "шаріковщину" і т.і., що посполиті, що люди блаародні, так би мовити, розглядають операторські компанії як спекулянтів та глитаїв, що їх незле за будь-якої нагоди трохи тойво, розкуркулити, корочє.