(no subject)

Mar 12, 2011 22:43

Він іде вулицею,
Він проходить повз тебе,
Він тебе не помічає,
Він ніколи тебе не помітить.
З його рук стікає кров, ніби сік,
Це сік овоча, стиглого і налитого,
Щоки його, рум’яні колись,
Бліднішають і бліднішають.
Ніби шкірка овоча,
Жива й волокниста колись,
Він зсихається і зсихається.
Ти дивишся йому вслід,
Поки він не зникає,
Перетворений.
Previous post Next post
Up