Sep 15, 2011 10:26
Наш літак на
руки долом
декілька інтервалів назад
певно в вівторок
не прислухаючись давить крилом,
набуває форми.
Віктор вмиирає за склом,
в таксі помирає Ольга.
Словом вбиває з листа,
знайденим вападково
десь серед тих інтервалів застав радісну втору.
Він - смачний аскарбін,
а вона - каша.
Сон забирах один за одним
наших.
misty_bend,
garage_band