Минута поэзии
Дмитрий Корчинский, без перевода ибо и так всё ясно...
Смерть України
Вона помре тихенько ранньої весни.
І ластівка - її душа - з блідого неба
Угору - вбік - і зникне. Дивні сни
Не снитимуться більше, і не треба.
Ми не помітимо, а отже не заплачем.
Згадаєм похапцем, і не було, неначе.
На цвинтар з`являться проститись
Два-три спілчанські віршомази,
Стукач і міліціонер.
Вінків не буде і бабусі
Не запитають хто помер.
Її дешеву домовину
Сяк-так закидають болотом,
На нефарбовану оградку
Шматок дошки причеплять дротом
Нашвидкоруч щоб написати
Нижченаведені слова:
"Ось і померла Україна,
Її давно забута слава
І воля, що ніколи не була".
Щось там промимрять віршомази
Лягавий не ховатиме нудьгу
І по начальству понесе стукач
Нікому не цікаву докладну. (с)
2007 г.
Смерть України
Вона помре тихенько ранньої весни.
І ластівка - її душа - з блідого неба
Угору - вбік - і зникне. Дивні сни
Не снитимуться більше, і не треба.
Ми не помітимо, а отже не заплачем.
Згадаєм похапцем, і не було, неначе.
На цвинтар з`являться проститись
Два-три спілчанські віршомази,
Стукач і міліціонер.
Вінків не буде і бабусі
Не запитають хто помер.
Її дешеву домовину
Сяк-так закидають болотом,
На нефарбовану оградку
Шматок дошки причеплять дротом
Нашвидкоруч щоб написати
Нижченаведені слова:
"Ось і померла Україна,
Її давно забута слава
І воля, що ніколи не була".
Щось там промимрять віршомази
Лягавий не ховатиме нудьгу
І по начальству понесе стукач
Нікому не цікаву докладну. (с)
2007 г.