А щяс ты паймьош в чьом смисл жизні, Масяня...
Після чотирьохгодинного катання на лижах під проливним дощем…
Коли мокре все, включно з трусами і ліфчиком, а Гоголю Борделло в плеєрі в принципі пофіг…
Коли зовсім не хочеться думати про те, що попереду 5 годин дороги додому в рейсовому транспорті з пересадками в наскрізь мокрому одязі…
Коли фігачиш по всіх трасах майже на прямих лижах - людей і так обмаль, а повертати в лом (лом ломом)…
Коли на передостанній трасі в трубі при повороті заносить на край обриву…
Тоді розумієш, що десь отут є смисл… Навіть якщо раціонально пояснити це все ні собі, ні іншим чомусь не вдається…
Коли мокре все, включно з трусами і ліфчиком, а Гоголю Борделло в плеєрі в принципі пофіг…
Коли зовсім не хочеться думати про те, що попереду 5 годин дороги додому в рейсовому транспорті з пересадками в наскрізь мокрому одязі…
Коли фігачиш по всіх трасах майже на прямих лижах - людей і так обмаль, а повертати в лом (лом ломом)…
Коли на передостанній трасі в трубі при повороті заносить на край обриву…
Тоді розумієш, що десь отут є смисл… Навіть якщо раціонально пояснити це все ні собі, ні іншим чомусь не вдається…