За мотивами Ф. Сваровского
В пості нагло використано рядки геніального твору Федора Сваровского "Бой при Мадабалхане" з не менш геніальної збірки "Все хотят быть роботами". Рядки щедро пересипані весняним унинієм мого духа, "тяжестью мыслей", "непонятной тоской" - коротше, всім тим, з чим не варто зв'язуватися за наявності таких хитких і непевних речей в житті, як радість і позитив.
Ви залишаєтесь оптимістами, незважаючи ні на що? Ви тонко відчуваєте красу цього світу? Ви точно знаєте, що все буде добре? Ви переконані у своїй потрібності, важливості й безлічі позитивних рис? Вас усі люблять?
по пятницам
когда он отчётливо понимает
что жизнь есть пытка
бессмысленности
напившись
укрепляющего напитка
он думает: должна быть дана ещё
по крайней мере одна попытка
Тоді, коли розпадаються White Stripes і Tequillajazzz. Приходить усвідомлення можливості так і не почути те, що хотів почути стільки років наживо. І хай кажуть, що Джек і Елісон кручє, ніж Джек і Мег. Зрештою, Джек крутий без нікого й без нічого. Мрії ж повинні здійснюватись, а не йти на дно Лети мертвим грузом, залишаючи тебе одну на велосипеді-тандемі вздовж берегів Стіксу. Дайте ще одну провально-приємну спробу в цій «пытке бессмысленностью» знайти хоч щось.
а
ты
ты - робот
один в пустыне
после 121-й атаки
и твои кислотные баки
совсем пустые
остаётся ползти по раскалённому углероду
и думать, как не поджариться
и надеяться, что задние манипуляторы не так уж скоро отвалятся
в этом пекле
Тоді, коли зранку з’являється непереборне бажання залишитись жити під ковдрою (с). Включаєш режим „робот” і перестаєш розпускати соплі при щоденній зустрічі в метро бабульки під 80 з плакатом „Автошкола” й собаки-аутиста під ялинкою. Розумієш, що за твоїм життєвим набором дебільних переконань та сопливо-унилих роздумів насправді нічого не стоїть. А позбутись їх сам не можеш. Єслі шо, хоч вже погодишся, хай на ризиковане, але перенесення своєї свідомості та вмісту черепної коробки на штучний носій. Чого варта хай примарна, але таки можливість накопичувати й безпомилково оперувати терабайтами інформації у своїй голові / на своєму носії. А головне - позбутися отого всього шлаку, непотрібного нікому, і в першу чергу тобі. Може дочекаєшся - хай навіть з пустими кислотними баками і без задніх маніпуляторів.
его начинают
беспокоить тяжёлые мысли
кажется, слишком поздно
что-либо делать
и он по подпространственному интеркому
молится не тому, кто его создал
но кому-то
другому
- знаешь
у роботов ангелов нет
никто не беспокоится
не летит
не закрывает
невидимыми крыльями
нас в пути
поэтому в тяжёлый момент мы обращаемся напрямую
и вот я прошу
кислоты и воды
но
главное
я тоскую
мне кажется, я умираю
но как полностью неживая
особь
не получу никакого рая
Весною. Коли ще не так тепло, щоб робити вєловилазки на вихідних. Але вже не так холодно, щоби з приємністю сидіти в коконі з теплої ковдри і гарячим чаєм. Починається гостро-авітамінозне відчуття дефіциту небуття. Лікуватись.
Прочитати всі останні пости з розгорнутими гілками коментарів у жж-спільноті «дівчата». Проникнутись дилемами на кшталт «розказувати подрузі про її невірного бойфренда чи ні» або «я хочу з ним дружити, а він хоче зовсім іншого», купівлею нового взуття, хендмейдом, тангами-сальсами, наноепіляціями, 3-д тушшю, поп-псевдо-психологіями стосунків, сковорідками-кастрюлями-вазонами, а найголовніше - як навчитись не помилятись у визначенні правої-лівої сторони.
Перейти на фб. Проникнутись тим, що всі знайомі не втомлюються доносити тобі останні новини з політичного й релігійного життя в країні.
Перейти на форум Старкону. І в темі «Проекты звездолетов" проникнутись критикою звездолета „Звездный охотник» на кшталт „Ну ну. А реакторная масса генерируется по IDKFA? Или репликатором Левашова-Звягинцева? От E=mc2 никуда не денешься. Даже если позаимствовать у Авраменко глюонный катализатор. Или используется межзвёздное вещество?»
А потім усвідомити відсутність приналежності. А також те, що ти ніколи не винайдеш машину часу, не доведеш наявність чєрвоточін в часопросторі, не спроектуєш міжгалактичний корабль, не зробиш себе власноручно першим повноцінним кіборгом в історії людства. Зрештою, не напишеш «Street spirit”. Не пройдеш ультра-тріатлон...
Єдине, що може вдасться зробити так, щоби все було недаремно
я знаю
что мы с тобой не близки
и возможно
не можем
быть близки
у меня вместо носа
неприглядные
анализаторы газа
и обонятельные волоски
но
если я всё-таки есть
пускай я
тупая
жесть
и спутанные провода
и меня за тридцать девять секунд убивает вода
но я прошу
избавить меня
от этой
непонятной тоски
За знахідку геніального автора і геніальної збірки дуже хочеться подякувати vasukov
Не зря існує жж, поки в ньому є люди, яких щось зачіпає так само, як тебе.
Ви залишаєтесь оптимістами, незважаючи ні на що? Ви тонко відчуваєте красу цього світу? Ви точно знаєте, що все буде добре? Ви переконані у своїй потрібності, важливості й безлічі позитивних рис? Вас усі люблять?
по пятницам
когда он отчётливо понимает
что жизнь есть пытка
бессмысленности
напившись
укрепляющего напитка
он думает: должна быть дана ещё
по крайней мере одна попытка
Тоді, коли розпадаються White Stripes і Tequillajazzz. Приходить усвідомлення можливості так і не почути те, що хотів почути стільки років наживо. І хай кажуть, що Джек і Елісон кручє, ніж Джек і Мег. Зрештою, Джек крутий без нікого й без нічого. Мрії ж повинні здійснюватись, а не йти на дно Лети мертвим грузом, залишаючи тебе одну на велосипеді-тандемі вздовж берегів Стіксу. Дайте ще одну провально-приємну спробу в цій «пытке бессмысленностью» знайти хоч щось.
а
ты
ты - робот
один в пустыне
после 121-й атаки
и твои кислотные баки
совсем пустые
остаётся ползти по раскалённому углероду
и думать, как не поджариться
и надеяться, что задние манипуляторы не так уж скоро отвалятся
в этом пекле
Тоді, коли зранку з’являється непереборне бажання залишитись жити під ковдрою (с). Включаєш режим „робот” і перестаєш розпускати соплі при щоденній зустрічі в метро бабульки під 80 з плакатом „Автошкола” й собаки-аутиста під ялинкою. Розумієш, що за твоїм життєвим набором дебільних переконань та сопливо-унилих роздумів насправді нічого не стоїть. А позбутись їх сам не можеш. Єслі шо, хоч вже погодишся, хай на ризиковане, але перенесення своєї свідомості та вмісту черепної коробки на штучний носій. Чого варта хай примарна, але таки можливість накопичувати й безпомилково оперувати терабайтами інформації у своїй голові / на своєму носії. А головне - позбутися отого всього шлаку, непотрібного нікому, і в першу чергу тобі. Може дочекаєшся - хай навіть з пустими кислотними баками і без задніх маніпуляторів.
его начинают
беспокоить тяжёлые мысли
кажется, слишком поздно
что-либо делать
и он по подпространственному интеркому
молится не тому, кто его создал
но кому-то
другому
- знаешь
у роботов ангелов нет
никто не беспокоится
не летит
не закрывает
невидимыми крыльями
нас в пути
поэтому в тяжёлый момент мы обращаемся напрямую
и вот я прошу
кислоты и воды
но
главное
я тоскую
мне кажется, я умираю
но как полностью неживая
особь
не получу никакого рая
Весною. Коли ще не так тепло, щоб робити вєловилазки на вихідних. Але вже не так холодно, щоби з приємністю сидіти в коконі з теплої ковдри і гарячим чаєм. Починається гостро-авітамінозне відчуття дефіциту небуття. Лікуватись.
Прочитати всі останні пости з розгорнутими гілками коментарів у жж-спільноті «дівчата». Проникнутись дилемами на кшталт «розказувати подрузі про її невірного бойфренда чи ні» або «я хочу з ним дружити, а він хоче зовсім іншого», купівлею нового взуття, хендмейдом, тангами-сальсами, наноепіляціями, 3-д тушшю, поп-псевдо-психологіями стосунків, сковорідками-кастрюлями-вазонами, а найголовніше - як навчитись не помилятись у визначенні правої-лівої сторони.
Перейти на фб. Проникнутись тим, що всі знайомі не втомлюються доносити тобі останні новини з політичного й релігійного життя в країні.
Перейти на форум Старкону. І в темі «Проекты звездолетов" проникнутись критикою звездолета „Звездный охотник» на кшталт „Ну ну. А реакторная масса генерируется по IDKFA? Или репликатором Левашова-Звягинцева? От E=mc2 никуда не денешься. Даже если позаимствовать у Авраменко глюонный катализатор. Или используется межзвёздное вещество?»
А потім усвідомити відсутність приналежності. А також те, що ти ніколи не винайдеш машину часу, не доведеш наявність чєрвоточін в часопросторі, не спроектуєш міжгалактичний корабль, не зробиш себе власноручно першим повноцінним кіборгом в історії людства. Зрештою, не напишеш «Street spirit”. Не пройдеш ультра-тріатлон...
Єдине, що може вдасться зробити так, щоби все було недаремно
я знаю
что мы с тобой не близки
и возможно
не можем
быть близки
у меня вместо носа
неприглядные
анализаторы газа
и обонятельные волоски
но
если я всё-таки есть
пускай я
тупая
жесть
и спутанные провода
и меня за тридцать девять секунд убивает вода
но я прошу
избавить меня
от этой
непонятной тоски
За знахідку геніального автора і геніальної збірки дуже хочеться подякувати vasukov
Не зря існує жж, поки в ньому є люди, яких щось зачіпає так само, як тебе.