сніг
ось, із мого кухняного вікна видно машину мою.
Стою, значиться, п’ю каву. Дивлюся вниз.
А внизу відбувається, здавалося б, звична картина з мого життя років так десять назад. А саме, двоє хлопців, менший і більший, збирають руками з капота і з багажника сніг, ліплять сніжки і перекидуються, ховаючися за мою ж таки машину.
Той, що біля антикрила - менший. Сніг не такий вже і мокрий, і щоб його в сніжку модифікувати, треба докласти сил. Йому цих сил не вистачає, і він, з думкою, що на капоті сніг кращий, перебігаає до капоту. А той інший по колу до заду машини втік. І знов, сильніший сніжки ліпить, а меншому так і не вдається, незважаючи на зміну дсилокації.
А ще якісь малі (або мала) помалювали мені ще восений дитячим лаком для нігтів кусочок крила, зоооовсім чуть-чуть. Десь як на ніготь. Так що в мене гламурна чорна машина, з рожевеньким! =)
А ви бере сніг з капотів машин? Або пишете щось по снігу на них?
Я - так.