От, подивився я вчора, як і багато, мабуть, хто. Прикольно чути той переклад. Такий давнішній. Тепер все не так. Не так як колись. Я не кажу, що був фанатом серіалу як дехто, але те, що дивився час до часу, то це факт.
Потім ще зробив фотку.
Ліворуч я. Я ліворуч. Ха.
Жвава дискусія на тему Альфа розгортається на сагайдачному форумі - www.upu7.plast.org.ua - от, я там теж зареєстрований. Вгадайте під яким ніком?
А ще в мене тут саундкарта не заінстальована, і я свій айпод вмикаю замість компа до компових наушників. І воно собі грає.
Олекса мені наспівує - "Коли б ми плакати могли". Олекса це такий співак. В сенсі співає в гуті Screamers. І головне назва у них така... як би то пом’якше сказати... чи то Воплюни, чи то Крикуни. Ну, зрештою, всеодно
- головне співають гарно. І соляки мають. Шо єсть гуд. =).
Поки от писав в мене почав співати Фліт про свою віру у Їжачка.
А ще я сьогодні знайшов свій закордонний паспорт, котрий, здавалось би, загубив був десь на початку грудня.
Нарешті мені прийшли книги, котрі я замовив. Читаю тепер "Я, Побєда і Берлін" Скрябіна. Перші 22 сторінки, котрі встиг прочитати мені сподобалися. Вельми навіть. Смішні так, у стилі Скрябіна. Ну, загалом, це ж він написав.
Ладна. Пойду я.
Ждітє.
http://www.tokach.plast.org.ua