День пластуна 2007
Якщо наберете в Ґуглі День пластуна 2007, то вам виб’є з десяток тисяч посилань про даний захід. Корисних чи ні, то інша справа. Більш важливим у тому всьому є моя присутність на даному заході.
Звісно, що я притягнув звідтам фоточки зняті на Андріїв Нікон Де50.
Зараз, переглядаючи форумні гілки стосовно ДП в людей є якісь негативні думки... як на мене, їх присутність (думок негативних) є поганим знаком. Не для організаторів поганим, а взагалі. Люди часто критикують щось, при цьому самі толком нічого не зробивши. Не буду казати, в кого зауваження слушні і варті уваги, а в кого ні. Можу достовірно розписатися за себе - мені сподобалося. Навіть попри те, що частину виступів не бачив. І навіть попри те, що дляприїзжджих учасників не було організовано централізованих обідів.
Обіди це важливо.
Проте, на самому ДП всі виглядали непогано, і навіть більше - як по-замовленню, всі практично були усміхнені, а хто неусміхнений, той мабуть вже відпочивав від сміху.
У підтвердження своїх слів подаю кілька фотографій:
1. Тетяна, Таня, Танюша, Тетянка...
Ви тільки погляньте як вона чарівно посміхається, і вона, до речі, весь час так робила :)
2. Ось такі помаранчі теж створювали відповідний настрій. Від нього аж тягне теплом і радістю.
Дімка вміє вчасно подарувати те, чого не вистачає.
3. За виразом Ребрика, картіна називається "З горнятком теплого чаю чорт посилає показує дорогу мурлиці".
Дякуючи МзС’у ми добряче і відносно дешево пообідали в їдалбьні виноробного заводу.
4. А цей громадянин не перестає мене тішити своєю харизмою... чи що там в тебе такого прикольного, Андрію? :)
Мені чомусь сподобалося, коли ти охарактеризував себе недавно, щось типу, "впізнаєте мене за рудим понітейлом"
5. Дякуючи МзСу, Наталі, Оленці, Оксані і ще одній дівчині ім’я котрої, на жаль, не пам’ятаю ми мали змогу заночувати у них на домівці.
Добре, що у них було кілька диванів у домівці (два), а то всі б не помістилися в рукавичку ;)
6. А зараз буде серія із розділу "Ми брати" (Хто знає, той зрозуміє)
Ребрик і Аня показують акробатичні вправи. Хто ногами, хто писочком...
7. Пластова антитютюнова кампанія не увінчалася успіхом, Ась таки курить, хоч і в смокінх еріа.
Насправді, мені якось той во, чи ти куриш чи нє. "Главное, чтоб человек хороший был", як на мене :)
8. Оце двоє людей, які собі гарно так забавляються прикольною традицією, корені якої вже , мабуть, жоден з них не пам’ятає. Хоча ні, скоріше за все, пам’ятають обоє.
І дзиґа, і кошичок просто офіхєнні подарунки. Продовжуйте у тому ж дусі!
9. Далі по тексту буде фота чорта, що дуже був зайнятий увесь час у відповідності до посади, тому навіть не знаю, як це мені вдалося його підловити в такий розслаблений момент :D
Ярко, ти тут такий мілашка, що просто капець. Голова вже не бо-бо? :) Мабуть ні.
10. Переможці. В сенсі перше місце. Бесарадки. Нагороду приймає Марія і (йошкін кот, я ж ще спеціально питався, хто це така... і забув... соррі :)).
Ще раз дякую за ночівлю, і ще там цей... я ваш чайник таки спалив, чи він мене тільки налякав, що помирає? :)
11. Отримали гран-прі, радіють, що їм ще лишається... Пчілки.
Ще хтось (курінна Пчілок?) і Марта Федьків зажмаються на сцені Погулянки.
12. Це якісь дівчатка обнімаються на радощах, мабуть теж щось виграли :)
Не знаю з них жодної.
... ні разу :D
13. Іван показує майстер-клас по керуванню з обмеженю кількістю рук в умовах серйозних сутінків :).
Анітрохи не шкодую, що не поїхав з ними додому. Добре провели час та й самому вийшло в кілька разів цікавіше. (історію про це читайте в позапопередньому пості).
На завершення додам, що такі заходи прикольні тим, що є змога побачитися людям, котрі давно вже не бачилися. Шкода також, що цей захід обминула своєю увагою значна частина юнацтва, котрого могло бути на сотні дві більше. Хоча, може й цих вистачало. Хочу поїхати наступного року!