М. Безуглая на голову выше клоуна и его генералов
До речі, ключові генерали щодо оборони міст:
Маріуполь - Наєв
Бахмут - Сирський
Авдіївка - Тарнавський
Всі підпорядковані Залужному, звісно. Напряму.
Отже, структура прийняття рішень ЗСУ така (це все відкрита інформація):
Є Головнокомандувач ЗСУ (ГК)
У нього - апарат ГК, де всякі помічники, радники і т.д. Типу його особистого офісу.
Далі йому підпорядковуються напряму:
1. ГШ ЗСУ як робочий орган ГК для планування та управління. ГК Залужний - це як комбриг, а НГШ (начальник генштабу) Шаптала - це його начштаба, ГШ ЗСУ - це як штаб бригади.
У самого ГК є зами: Мойсюк, Балан, Забродський. В НГШ теж є зами. Чесно, не раз стикалась з труднощами, чим зами ГК відрізнявся від замів ГШ і цих генералів там багато
...
Таврією командує генерал Тарнавський, а Хортицею - генерал Сирський.
Тарнавський - генеральська фракція ГК, Сирський - має свою фракцію. І це звісно породжує ряд нюансів. Є ще інші їхні «групи». Але у нас є і позитивний наслідок конкуренції між генералами. Конкуренція задумів Харківської і Херсонської контрнаступальних операцій призвела до успіху обох. Погані приклади теж є і їх багато…
источник
На самом деле "разгон" темы "возможного" конфликта между Зеленским и Залужным это мозгомойный ход полностью ахуевших украинских пропагандонов.
Цель - дистанцировать Залужного от клоуна Зеленского, который "нужно просто прекратить стрелять" и "майские шашлычки". На самом деле Залужный (как и Буданов и прочие главные генералы) это назначенец Зеленского, который сохраняет лояльность к клоуну. И ПОЭТОМУ Залужного до сих пор не сняли. Главное - лояльность к президенту.
В своём недавнем интервью Арахамия сказал, что они тянули время переговорами. Возник вопрос: для чего они тянули время? Ведь боевые действия в это время не прекращались. Ещё он сказал, что это Б.Джонсон сказал "давайте воевать, я дам оружие", чем окончательно разрушил взаимоотношения с Англией.
Ответ: Они тянули время для себя, пока с ними говорят - их бомбить не будут. И они не могли принять решение - воевать или сдаваться. Соответственно и их генералы не давали команд. А тем временем войска бежали или сопротивлялись под руководством командиров бригадного или скорее батальонного уровня.
Самая крупная трагедия - Мариуполь. Но самая позорная и нелепая - проход московитов через Чернобыль к Киеву, что привело к трагедиям в Буче, Ирпене, Мощуне и др. Вместо того, чтобы принять бой в лесах, артиллерия била по врагу когда он был уже в населённых пунктах.