Булеріас - стилі, типи, еволюція (для себе)
Я не буду писати про типи булеріас - al golpe, ligadas, про компас, не буду цитувати те, що ви й самі знайдете в Гуглі. По-перше, Вікіпедію пишуть звичайні люди, а не фламенко-оракули, і зазвичай інформація там суха й академічна. По-друге, Я не люблю посилатися на недостовірні джерела, тобто волію спробувати "на зуб" :)
Про компас булерії і напишу окремо і потім - це велика й цікава тема, а зараз викладу посилання на відео найяскравіших токаорів - виконавців булерії різних стилів. Що я маю на увазі під стилями? До кожного відео додам короткий коментар з поясненням. Це, так би мовити, моя особиста класифікація, зроблена суто для себе, для відображення моїх смаків. ЦЕ НЕ ДОГМА З ПІДРУЧНИКА! :)
Отже, починаємо - Дієго дель Гастор, з його іменем асоціюється фламенко у Мороні де ла Фронтера. Особливості манери - неквапний темп, фальсети одноголосні - проста мелодія, в основному на басових струнах, расгеадо ритмічне й коротке - "розмашистих" технік нема.
Сабікас! Король свого часу. Тут бачимо розвиток фальсети - хоча здебільшого це все ще фрагменти пасажного типу.
Карлос Монтойа. Стара школа, до того ж він завжди стояв окремою постаттю і зазнава чимало критики щодо вільного поводження з компасом і т.і. Досі булеріас я чув у його виконанні лише скоріше як "солеа пор булеріа", але тільки сьогодні (!) знайшов оце раритетне відео. Характерні уривчастість, багато ударів по деці, короткі і дуже швидкі пасажі, загальна висока швидкість - манера Карлоса Монотойі присутня в повній мірі. Проте зверніть увагу - у фальсетах використовуються вже не тільки пасажні фрагменти! Фальсети збагачено! Так, іноді у нього відчувається штамп, але мушу сказати, що в чомусь Карлос Монтойа випереджав своїх сучасників у Іспанії (сам він перебрався до США):
Пако Сеперо. Основна новинка - виконання під пальмас (хлопки). З одного боку - легше, бо можна робити паузи, які заповнюються хлопками (уявіть ту ж музику без хлопків - з'являться "лисі" моменти), з іншого - важче, бо накладається додатковий контроль швидкості й рівномірності. Техніка на висоті - різноманітна і яскрава:
Особняком - відомий булеріас "Impetu" Маріо Ескудеро у виконанні Пако де Лусіа (на відео дві п'єси, це - перша). Сама композиція ближча до техніки класичної гітари, ніж до народної, що втім не заважає мені постійно її переслуховувати :) (Схожий стиль, наприклад, у Парійа де Херес)
Томатіто. Оце був прорив! Нові синкопи, несподівані мелодії, використання гітари на всю силу, на відміну від старими виконавцями - фальсети іноді закінчуються на підйомі, на "нестійких нотах", що іноді застає зненацька, але - завжди захоплює.
Ну і як же без Пако де Лусіа? Складно вибрати композицію - він в кожній щось нове привносив :) Я зупинився на одній з версій його "Алмораіми" - тут бачимо і чуємо новий ударний інструмент - кахон. Коментувати більше не буду - скільки не коментуй - все мало буде.
Отака підбірка, сподіваюся, цікава. Звичайно, є багато інших відомих екстаординарних виконавців, я просто намагався показати, як я для себе виділяю стилі булеріас. (А до Морону таки поїду - не сумнівайтеся! :) )
Про компас булерії і напишу окремо і потім - це велика й цікава тема, а зараз викладу посилання на відео найяскравіших токаорів - виконавців булерії різних стилів. Що я маю на увазі під стилями? До кожного відео додам короткий коментар з поясненням. Це, так би мовити, моя особиста класифікація, зроблена суто для себе, для відображення моїх смаків. ЦЕ НЕ ДОГМА З ПІДРУЧНИКА! :)
Отже, починаємо - Дієго дель Гастор, з його іменем асоціюється фламенко у Мороні де ла Фронтера. Особливості манери - неквапний темп, фальсети одноголосні - проста мелодія, в основному на басових струнах, расгеадо ритмічне й коротке - "розмашистих" технік нема.
Click to viewСабікас! Король свого часу. Тут бачимо розвиток фальсети - хоча здебільшого це все ще фрагменти пасажного типу.
Карлос Монтойа. Стара школа, до того ж він завжди стояв окремою постаттю і зазнава чимало критики щодо вільного поводження з компасом і т.і. Досі булеріас я чув у його виконанні лише скоріше як "солеа пор булеріа", але тільки сьогодні (!) знайшов оце раритетне відео. Характерні уривчастість, багато ударів по деці, короткі і дуже швидкі пасажі, загальна висока швидкість - манера Карлоса Монотойі присутня в повній мірі. Проте зверніть увагу - у фальсетах використовуються вже не тільки пасажні фрагменти! Фальсети збагачено! Так, іноді у нього відчувається штамп, але мушу сказати, що в чомусь Карлос Монтойа випереджав своїх сучасників у Іспанії (сам він перебрався до США):
Пако Сеперо. Основна новинка - виконання під пальмас (хлопки). З одного боку - легше, бо можна робити паузи, які заповнюються хлопками (уявіть ту ж музику без хлопків - з'являться "лисі" моменти), з іншого - важче, бо накладається додатковий контроль швидкості й рівномірності. Техніка на висоті - різноманітна і яскрава:
Особняком - відомий булеріас "Impetu" Маріо Ескудеро у виконанні Пако де Лусіа (на відео дві п'єси, це - перша). Сама композиція ближча до техніки класичної гітари, ніж до народної, що втім не заважає мені постійно її переслуховувати :) (Схожий стиль, наприклад, у Парійа де Херес)
Томатіто. Оце був прорив! Нові синкопи, несподівані мелодії, використання гітари на всю силу, на відміну від старими виконавцями - фальсети іноді закінчуються на підйомі, на "нестійких нотах", що іноді застає зненацька, але - завжди захоплює.
Ну і як же без Пако де Лусіа? Складно вибрати композицію - він в кожній щось нове привносив :) Я зупинився на одній з версій його "Алмораіми" - тут бачимо і чуємо новий ударний інструмент - кахон. Коментувати більше не буду - скільки не коментуй - все мало буде.
Отака підбірка, сподіваюся, цікава. Звичайно, є багато інших відомих екстаординарних виконавців, я просто намагався показати, як я для себе виділяю стилі булеріас. (А до Морону таки поїду - не сумнівайтеся! :) )