В п'ятницю на уроці фламенко пояснював народу - є два підходи у вивченні музичної культури:
1. Переслухати тонни музики і зробити висновки. Недоліки: доходячи до всього "своїм ходом" - можна пропустити певні важливі нюанси, як варіант - банально часу не вистачить
2. Розпочинати з теоретичних основ - "розкладене по полочках" вчиться швидше. Недоліки: будь-яка систематизації узагальнює та спрощує, як результат - винятки з правил лишаються поза увагою, концентрація - лише на догмі...
Як приклад, візьмемо компас булеріаса. Переслухавши 300 композицій - ви навчитеся розпізнавати булеріас серед інших стилів, відрізнятимете його за темпом, гармонією та paseo. Проте далеко не завжди людина зможе виділити для правильний компас булеріас, базуючись лише на ілюстраційному матеріалі.
З іншого боку, розпочинаючи "формальне" вивчення компаса - необхідні "живі" приклади його застосування, інакше суха теорія (навіть вивчена напам'ять) такою і залишиться. Проте знов-таки, навіть розуміючи ритмічні правила в булеріас - необхідно (НАПОЛЯГАЮ!) слухати, слухати і ще раз слухати, знайомитися з різними манерами і стилями. Гляньте сюди -
http://tocaor-lviv.livejournal.com/4265.html - тут підбірка булеріас різних виконавців. Компас лишається тим самим, проте наскільки різниться музика!
Мораль така - теоретичні викладки (компаси, гармонійні правила тощо) існують для того, щоб зекономити час, і нерозумно було б ними не скористатися. Проте теорію необхідно підкріплювати практикою - в дуже великій кількості!
Правда, свіжа ідея? :)
А отже (в контексті наших занять) - на заняттях теоретичні основи я дам, і на практиці застосування покажу. А домашнім завданням для вас, любі учні, буде - СЛУХАТИ МУЗИКИ! БАГАТО!!! Слухайте і робіть висновки, або ж просто слухайте - висновки прйдуть самі :)