Leave a comment

:) olenya_lli January 17 2011, 05:40:09 UTC
Написалося тобі віршик. Трохи не так, як думалося спершу, але близько до того і щиро:)

Дівчинка із усміхом Джоконди,
Світло на волоссі - ніби німб.
І слова пульсують в тобі - рондо,
Вириваючись, як дощ із ринв.

Ти - тонка струна, ось-ось заграє...
Хто лиш твій маестро - таїна.
Заговориш - світ не має краю,
Усміхнешся - світ не має дна.

Лиш в очах вода жива таїться
І тремтять вуста, коли мовчиш…
Рухи киці, але стрижень - криця,
І з тепла народжується вірш.

Зважуєш слова, як "за" і "проти".
Погляд став твердішим, тоншим смак.
Ти вивчаєш істини на дотик:
Так, як говорилось, чи не так.

…Почуття складеш у рим намисто.
Що болить - по колу обійдеш.
Бути щирою - ознака хисту.
І дорослість… личить тобі теж.

Ти, маленька, увібрала в себе
Силу цього міста і жагу.
Серцем - до людей, думками - в небо,
Одкровення - музикою з губ.

І в дуеті, і гуртом, і соло
Ніби сповідаєшся при всіх…
І тримаєшся за власний голос,
І спираєшся на світло втіх.

(ніч на 17.01.2011)

* Спершу хотілось написати в кінці: "І ховаєшся у світлий сміх" - але воно не лежить мені, а зі втіхами - так.:) Сподіваюсь, тебе не образить це римоплетиво:)

Reply

Re: :) tm_rajdo January 17 2011, 08:29:08 UTC
А ТАКЕ може образити?:)))))))))) Розпливаюся у посмішці, без коментарів;))))Дякую))))))))))

Reply

Re: :) olenya_lli January 17 2011, 08:59:49 UTC
Дякую, сонечко. Втішена, якщо порадувала)
Я його декілька днів "виношувала" і в цю ніч до 3 ранку писала - бо він почав "виписуватися", якось по-своєму (іншими фразами), але світло - як я й хотіла:)

* Якщо ти не проти, я його в себе викладу (можу для друзів лиш): хочу поділитися:)

Reply

Re: :) tm_rajdo January 17 2011, 09:22:37 UTC
таке запитуєш;)

Reply


Leave a comment

Up