Старожили
З архівного.
Якоюсь особливою затхлістю ввідають мені ці фото. І ніби зовсім недавно знімалось, але таке відчуття, як і не XXI ст. на вулиці. І ніби ніякі космічні кораблі ніколи і не бороздили простори космосу, і ніби і не було ніяких комп`ютерів, айпаду і андронного колайдера... Чи то у Львові час так повільно йде чи просто фотографія, як явище, має якісь такі особливі властивості викривлення часу..
Як казав Брессон:
"Удел фотографа - непрерывно исчезающие вещи. И когда они уходят, никакая изобретательность, ничто на свете не заставит их вернуться" (АКБ)
Фотограф має неймовірну владу і силу зупиняти час, маніпулювати ним, в міру його потреб і бачення. Інколи ходиш вулицею роками, здавалося б знаєш вже на пам`ять всі її вигини, будинки, камінчики, а потім десь випадково натрапляєш на чиюсь фото цієї ж вулиці і неможеш її впізнати. Ти розумієш, шо це вона, рідненька, але зовсім не така, якою ти її знав роками. І будинки якісь не такі, і люди і навіть час важко ідентифікувати. І потім думаєш, а чого я, стільки проходивши по цій вулиці, не зміг її так зняти, чого я ніколи її такою не бачив.... От така от сила фотографії. Для кожного вона своя: ця вулиця і ця фотографія: багатообразна і невичерпна.
2008
2008
2007
Якоюсь особливою затхлістю ввідають мені ці фото. І ніби зовсім недавно знімалось, але таке відчуття, як і не XXI ст. на вулиці. І ніби ніякі космічні кораблі ніколи і не бороздили простори космосу, і ніби і не було ніяких комп`ютерів, айпаду і андронного колайдера... Чи то у Львові час так повільно йде чи просто фотографія, як явище, має якісь такі особливі властивості викривлення часу..
Як казав Брессон:
"Удел фотографа - непрерывно исчезающие вещи. И когда они уходят, никакая изобретательность, ничто на свете не заставит их вернуться" (АКБ)
Фотограф має неймовірну владу і силу зупиняти час, маніпулювати ним, в міру його потреб і бачення. Інколи ходиш вулицею роками, здавалося б знаєш вже на пам`ять всі її вигини, будинки, камінчики, а потім десь випадково натрапляєш на чиюсь фото цієї ж вулиці і неможеш її впізнати. Ти розумієш, шо це вона, рідненька, але зовсім не така, якою ти її знав роками. І будинки якісь не такі, і люди і навіть час важко ідентифікувати. І потім думаєш, а чого я, стільки проходивши по цій вулиці, не зміг її так зняти, чого я ніколи її такою не бачив.... От така от сила фотографії. Для кожного вона своя: ця вулиця і ця фотографія: багатообразна і невичерпна.
2008
2008
2007