Apr 27, 2017 16:51
В зв'язку з останніми подіями в Польші згадалось наступне. Ми з дружиною тричі бували в Туреччині і так виходило, що двічі знайомились із поляками. Першою була пара з Варшави. Спілкування з ними було цікавим, ми дійсно здружились, ще кілька років переписувались у фейсбуці, одного разу навіть поїхали до них у гості у Варшаву, але, на жаль, через деякі незалежні від нас обставини так і не доїхали.
Наступного разу теж познайомились із парою з Варшави, але жили вони у Лондоні. Від них ми взнали, що Лондон не лише is the capital of great britain, але й Варшава (і Польша в цілому) - безперспективний відстій без жодних перспектив. Але це було поверхове знайомство, навіть в фейсбуці не зафренделись. Хоча враження від знайомства в загальному позитивне.
А було ще третє знайомство із поляками, вже на території Польші (якраз намагались добратись до Варшави, до перших знайомих). Здається це був Лодзь. Там ми кілька годин поспілкувались із однією подружньою парою... хоча це швидше було вимушене знайомство. Коли вони взнали, що ми зі Львова перше ж питання - "а Львув то є польске място"?... культурно пояснили, що колись Львів дійсно був польським, а тепер вже не ні. Але ще раніше він точно не був польським. Але запам'ятався мені якийсь острах та настороженість в їх очах... напевно такий погляд буває у росіян, котрі передивились російського телебачення, і раптом їм довелось перше поїхати в Україну, де навкруги одні бандери і правосєкі (як їх переконав путіновізор).
Звісно це зовсім некоректно з точки зору статистики, але мій особистий досвід показав, що 33,33% поляків -ватники-реваншисти з історичним попоболем))
польша,
поляки