"Я другой такой страны не знаю"... Як композитор Лисенко пісні видавав, 1878 р.
А як інакше - треба народні пісні без слів видавати, як інструментальну музику, "ето вам нє Європа":
В 1878 році заборонений був 3-ій вип. «Збірника пісень» М. Лисенка, виданий в Липському,через те, що під нотами надрюкований був текст самих пісень, а це заборонялось указом 1876 року. Тільки через три роки, в початку 1881 року, цеб-то тоді, як повіяло було инчим духом, довелось М. Лисенку одібрати дозвіл на пропуск свого «Збірника» в Россію. Цей факт ми зазначуємо через те, що він викликав дуже цікаву записку тодішнього київського, подільского і волинського генерал-губернатора М. И. Черткова до министра внутр. дЂлъ. Подаємо цю записку в повному тексті.
Повністю приводити записку не буду, ось лише уривок для розуміння загального характеру:
12 января 1881 Канд. Унив. Св. Влад. артистъ Лейпц. Консерваторіи Николай Лисенко въ поданномъ мнЂ прошеніи объяснилъ, что будучи по профессіи музыкантомъ, онъ въ видахъ музыкально-научной обработки народной музыки, посвятилъ себя преимущественно собранію и изученію малор. народныхъ пЂсенъ, употребивъ на это занятіе много времени, труда и издержекъ. Приготовивъ къ изданію три выпуска сборника пЂсенъ съ мотивами и фортепіаннымъ къ нимъ аккомпаниментомъ, Лисенко напечаталъ ихъ въ ЛейпцигЂ, и первые два выпуска были допущены къ свободному обращенію въ Россіи, но когда въ 1878 г. былъ доставленъ изъ за границы 4-й выпускъ, то кіев. цензоръ не призналъ возможнымъ допустить его въ продажу, не вслЂдствіе содержанія помЂщенныхъ въ немъ пЂсенъ, а въ силу остававшагося до того неизвЂстнымъ просителю распоряженія, воспрещающаго печатать ноты съ малороссійскимъ текстомъ, притомъ сборникъ напечатанъ хотя и обыкновеннымъ русскимъ алфавитомъ, но съ нЂкоторыми отступленіями отъ общепринятаго правописанія. Не придавая этой сторонЂ своего изданія какого либо особеннаго значенія и утверждая, что недопущеніе изданнаго имъ сборника въ продажу повлекло значительныя для него матеріальныя потери, Лисенко проситъ снять съ его труда незаслуженный запретъ.
РазсмотрЂвъ представленный при означенномъ прошеніи Лисенка сборникъ малорос. пЂсенъ, я не нашелъ въ немъ ничего предосудительнаго, но выпускъ этого изданія въ свЂтъ не могъ быть разрЂшенъ за силою Выс. повелЂнія, объявленнаго бывшимъ министромъ Вн. дЂлъ въ конфиденціальномъ отзы†отъ 23/VI 76 г. за № 3570, которымъ установлены общія ограниченія относительно малор. литерат. произведеній, въ томъ числЂ воспрещеніе печатать на малор. нар. тексты къ музык. нотамъ.
Не встрЂчая съ своей стороны препятствій къ разрЂшенію выпуска въ продажу сборника пЂсенъ Лисенко, я, пользуясь настоящимъ случаемъ, признаю умЂстнымъ войти вообще въ оцЂнку цЂлесообразности распор. 1876 г., положившаго запретъ на всЂ роды произведеній на малор. нар., кромЂ произведеній изящной словесности.
Читати статтю повністю.
[Найближчі відгуки указу 1876 р. про заборону українського письменства // Україна: науковий та літературно-публіцистичний щомісячний журнал. - К., 1907. - Т. II. - № 6 (июнь). - С. 249-268.]
В 1878 році заборонений був 3-ій вип. «Збірника пісень» М. Лисенка, виданий в Липському,через те, що під нотами надрюкований був текст самих пісень, а це заборонялось указом 1876 року. Тільки через три роки, в початку 1881 року, цеб-то тоді, як повіяло було инчим духом, довелось М. Лисенку одібрати дозвіл на пропуск свого «Збірника» в Россію. Цей факт ми зазначуємо через те, що він викликав дуже цікаву записку тодішнього київського, подільского і волинського генерал-губернатора М. И. Черткова до министра внутр. дЂлъ. Подаємо цю записку в повному тексті.
Повністю приводити записку не буду, ось лише уривок для розуміння загального характеру:
12 января 1881 Канд. Унив. Св. Влад. артистъ Лейпц. Консерваторіи Николай Лисенко въ поданномъ мнЂ прошеніи объяснилъ, что будучи по профессіи музыкантомъ, онъ въ видахъ музыкально-научной обработки народной музыки, посвятилъ себя преимущественно собранію и изученію малор. народныхъ пЂсенъ, употребивъ на это занятіе много времени, труда и издержекъ. Приготовивъ къ изданію три выпуска сборника пЂсенъ съ мотивами и фортепіаннымъ къ нимъ аккомпаниментомъ, Лисенко напечаталъ ихъ въ ЛейпцигЂ, и первые два выпуска были допущены къ свободному обращенію въ Россіи, но когда въ 1878 г. былъ доставленъ изъ за границы 4-й выпускъ, то кіев. цензоръ не призналъ возможнымъ допустить его въ продажу, не вслЂдствіе содержанія помЂщенныхъ въ немъ пЂсенъ, а въ силу остававшагося до того неизвЂстнымъ просителю распоряженія, воспрещающаго печатать ноты съ малороссійскимъ текстомъ, притомъ сборникъ напечатанъ хотя и обыкновеннымъ русскимъ алфавитомъ, но съ нЂкоторыми отступленіями отъ общепринятаго правописанія. Не придавая этой сторонЂ своего изданія какого либо особеннаго значенія и утверждая, что недопущеніе изданнаго имъ сборника въ продажу повлекло значительныя для него матеріальныя потери, Лисенко проситъ снять съ его труда незаслуженный запретъ.
РазсмотрЂвъ представленный при означенномъ прошеніи Лисенка сборникъ малорос. пЂсенъ, я не нашелъ въ немъ ничего предосудительнаго, но выпускъ этого изданія въ свЂтъ не могъ быть разрЂшенъ за силою Выс. повелЂнія, объявленнаго бывшимъ министромъ Вн. дЂлъ въ конфиденціальномъ отзы†отъ 23/VI 76 г. за № 3570, которымъ установлены общія ограниченія относительно малор. литерат. произведеній, въ томъ числЂ воспрещеніе печатать на малор. нар. тексты къ музык. нотамъ.
Не встрЂчая съ своей стороны препятствій къ разрЂшенію выпуска въ продажу сборника пЂсенъ Лисенко, я, пользуясь настоящимъ случаемъ, признаю умЂстнымъ войти вообще въ оцЂнку цЂлесообразности распор. 1876 г., положившаго запретъ на всЂ роды произведеній на малор. нар., кромЂ произведеній изящной словесности.
Читати статтю повністю.
[Найближчі відгуки указу 1876 р. про заборону українського письменства // Україна: науковий та літературно-публіцистичний щомісячний журнал. - К., 1907. - Т. II. - № 6 (июнь). - С. 249-268.]