Пропаганда-1973: високий процент росіян вважає українську мову рідною. Високий - це...(lol)
Попалась, так би мовити, контрпропагандистська стаття проти заяв різних українських діячів на заході щодо стану української мови в СССР. Сильно сміявся, коли прочитав наступне:
Про авторитет української мови красномовно свідчить і той факт, що досить високий процент осіб інших національностей, які мешкають в УРСР, вважає рідною мовою українську, зокрема близько 131 тис. росіян, більшість поляків (68%), значна частина чехів, словаків, молдаван, румунів та ін.
На кого це розраховано?! Беремо перепис 1970 року, бачимо, що в УРСР проживало 9 123 331 росіян, що означає, що лише 1,44% росіян володіють українською. (!) Точно, для росіян це точно високий процент. :D Із цих цифр ми бачимо, що українізація росіянина в Україні - це унікальний випадок на грані статистичної похибки. Швидше за все ці жалюгідні проценти набрались за рахунок росіян, що вже декілька поколінь проживали на території України і в силу виключних обставин українізувалися (якщо по пам'яті, то до масового переселення росіян в Україну в радянський час, в часи РІ в Україні було десь коло 2,5 млн. росіян).
Цікаво також бачити стратегію авторки щодо уникнення розмов про русифікацію. Вона декілька раз згадує звинувачення в русифікації, але постійно ігнорує і не приводить жодних цитат «буржуазних націоналістів», хоча в інших випадках цитат немало. Ось показовий приклад, як замість того щоб процитувати звинувачення та заперечити вона просто переходить до вузькоспеціалізованої тематики щодо літери«Ґ»:
Залишмо осторонь явно провокаційну вигадку автора фашистської газети про «русифікацію України». Радянські люди такої «проблеми» не бачать, вона створена тими, хто, продавши рідну землю, погавкує на неї з європейських та американських смітників... Отже, про літеру Ґ.
Очевидно, що факти русифікації були настільки очевидні для радянського обивателя, що цитувати їх в описі західних опонентів не випадало. Тому від них просто відмахувались як від чогось неіснуючого і зразу ж переводили розмову на іншу тему (літеру «Ґ» чи яку книжку вони недавно видали - ніби видання цієї книжки якось спростовує тотальну русифікацію).
А от наступне число 82% мені видалось дуже знайомим. Десь вже була брехня з такими числами:
Сумнівно, щоб п. Чапленко не знав, що відсоток українських шкіл в УРСР (82%) вищий за відсоток української людності. Але служба є служба. Як кажуть, «на чиєму возі їдеш, того й пісню співай». А що В. Чапленко їде на буржуазно‐націоналістичному возі, то й співає за відповідну плату антирадянських пісень.
О, згадав! Таку ж брехню писали і в 1970 році, на що опонував канадський комуніст Коляска (див. [1]). Ні, число 82% реальне. Але це лише початкові класи, початкова школа де дітей готували до русифікації. В загальному (початкова школа + середня) в той період було лише десь 59% шкіл, де учні вчились українською. Статистика по русифікації шкіл: див. [2]
Джерело: М. М. Тарасюк. Проти націоналістичних фальсифікацій розвитку української мови. - Київ: Наукова думка, 1973. - 60 с
[1] Насправді і в 1967 р. в УРСР було 82% українських шкіл.
[2] Діаграма русифікації шкіл УРСР за 1951-1989 рр. Статистика за 40 років.