Насправді і в 1967 р. в УРСР було 82% українських шкіл.

[tipa_bandera]

Повернемось до канадського комуніста І. Коляски. Після виїзду з УРСР він надрукував свої матеріали про русифікацію освіти в Україні (що викликало значний резонанс). Радянська пропаганда не могла залишити це без відповіді, отож якийсь Дзеверін написав спростування, де намагався прибрехати, але подав цінну інформацію, як тут:

Comments

[ext_6181639]

От що цікаво була русифікація, але скільки саме часу було потрібно на таке масове зросійщення, просто це сталося так швидко,
лише за кілька десятиліть? Ось зараз переводять школи на Українську, заохочують до вивчення власної історії, шанування культури нашого народу. Так, народ став більш патріотичним, але скільки часу ще потрібно щоб ми знову перейшли на Українську, чи хоча б виправили суржик?

[tipa_bandera]

Ще Чикаленко описував, як для русифікації прошарку чиновників на Одещині в кінці 19 ст. пішло десь 20 років. Але тоді була надзвичайна законодавча маргіналізація та пряма заборона української мови. Той же Чикаленко описував, як українці, що працювали на державних посадах боялись (після 1905 р.) виписувати начебто дозволені до друку українські газети, бо за подібне їм грозило звільнення. Так от, тепер такий диктат закону малореальний, тому зворотній процес не може бути надто швидким. Та й не треба гнатись за швидкістю. Не так важливо чи перейдуть на українську теперішні дорослі, більш важливо, щоб на українську перейшли їх діти.

[ext_6372083]

Але ж від польської на Галичині відійшли швидко. Хоча, полонізація була досить сильною.

[ext_6181639]

Згоден, але сам спостерігав як в суржикомвній родині дитина, не виправляє його, не робить свій суржик більш українським, а переходить повністю на російську, тільки цікаво куди дивляться батьки?