Про Кітеж і Грааль
Почну з радісної місії і представлю jurko_rud тобто Юрія Рудницького, книгу якого про Ярему Вишневецького я безсовісно сплагіатила з глибокою повагою використала, розбираючись з цим історичним персонажем. Рекомендую для читання, френдження і всякого іншого спілкування.
А на сьогодні мені після всіх політичних баталій хотілося б чогось мирного і не особливо конфліктного. Отож зайнялася я перечитуванням романів Мельникова-Печерского (і спробуйте мене переконати, що це не найкраще в російській прозі його часу).
Я, власне кажучи, шукала цікаві іменні форми, і знайшла певну героїню, яка звалася Оленою (Оленушка), хоча була великороскою, волжанкою, але, видно, не Альонушкою :-) Та Бог з ним, я про іншого персонажа, який ледь на загинув, шукаючи "потаённый град Китеж". Йому наказали йти "тропой Батыевой", там будуть чигати на нього всякі небезпеки, але треба "не сворачивать ни десно ни шуе". Небезпек і справді було аж занадто, врешті з великим труднощами вийшов він до місця, яке видавалося дуже милою долиною, але виявилося смертельно небезпечною чарусою, а біля неї ще й товкся ведмідь. Бідний паломник насилу втік, та, виявляється, це й було його помилкою.
"Дурак ты, дурак, Перфил Григорьич, чаруса-то ибыл невидимый град, а медведь - отец-вратарь, тебе б у него благословиться, тут бы тебе град Китеж и открылся... Завсегда так бывает - кому чарусой, кому речным омутом невидимый град покажется, а кому горой, а на гору ни ходу, ни лазу".
Не знаю, кого як, а мене особливо гора заінтригувала. Чомусь вона мені нагадала легенди Граалівського циклу, адже Грааль теж з"являється у різних подобах, в тому числі й на горі, а щоб його здобути, треба також виконати певні ритуальні дії: наприклад, задати певне питання. Інакше всі зусилля пропадуть намарно.
От цікаво, чи легеди про Кітеж і Грааль якось між собою зв"язані? Чи це просто співпадіння міфологічного мислення?
А на сьогодні мені після всіх політичних баталій хотілося б чогось мирного і не особливо конфліктного. Отож зайнялася я перечитуванням романів Мельникова-Печерского (і спробуйте мене переконати, що це не найкраще в російській прозі його часу).
Я, власне кажучи, шукала цікаві іменні форми, і знайшла певну героїню, яка звалася Оленою (Оленушка), хоча була великороскою, волжанкою, але, видно, не Альонушкою :-) Та Бог з ним, я про іншого персонажа, який ледь на загинув, шукаючи "потаённый град Китеж". Йому наказали йти "тропой Батыевой", там будуть чигати на нього всякі небезпеки, але треба "не сворачивать ни десно ни шуе". Небезпек і справді було аж занадто, врешті з великим труднощами вийшов він до місця, яке видавалося дуже милою долиною, але виявилося смертельно небезпечною чарусою, а біля неї ще й товкся ведмідь. Бідний паломник насилу втік, та, виявляється, це й було його помилкою.
"Дурак ты, дурак, Перфил Григорьич, чаруса-то ибыл невидимый град, а медведь - отец-вратарь, тебе б у него благословиться, тут бы тебе град Китеж и открылся... Завсегда так бывает - кому чарусой, кому речным омутом невидимый град покажется, а кому горой, а на гору ни ходу, ни лазу".
Не знаю, кого як, а мене особливо гора заінтригувала. Чомусь вона мені нагадала легенди Граалівського циклу, адже Грааль теж з"являється у різних подобах, в тому числі й на горі, а щоб його здобути, треба також виконати певні ритуальні дії: наприклад, задати певне питання. Інакше всі зусилля пропадуть намарно.
От цікаво, чи легеди про Кітеж і Грааль якось між собою зв"язані? Чи це просто співпадіння міфологічного мислення?