Лісовик чи лєший?
Ті читачі, які слідкували за перипетіями перекладання відьмацької саги Сапковського українською мовою, пам’ятають, напевно, суперечку довкола Лєшого, вжитого перекладачем (Сергієм Легезою) в оповідання «Зерно істини».
Я ніколи в світі не критикую перекладача за свідомо зроблений вибір. Тим паче, величезний об’єм і темпи воістину титанічної праці, яку взяв на себе пан Сергій, викликають моє щире захоплення. Але я хотіла б усправедливити свій власний вибір, бо сама я колись написала там Лісовика (це давно було! Потім я вже Сапковського не перекладала, а якщо й, то не оприлюднювала). Не приховуватиму - взяла я цього лісовика не так з фольклору, як попросту з «Лісової пісні» Лесі Українки. Кумедно, що підкріпити свою позицію можу тим самим фрагментом з «Рукопису…», що й пан Сергій з Лєшим.
• LESZY a. lesowik - stwór leśny z ludowej demonologii ruskiej. Opiekuńczy duch lasu, obrońca jego bogactw i mieszkańców, ludziom zdecydowanie nieprzyjazny, szczególnie cięty na drwali i myśliwych. Jednooki jak cyklop, z grubsza człekokształtny potwór, posiada bardzo rozwinięte zdolności polimorficzne - ludziom objawia się zwykle w postaci brodatego starca, ale może też przybrać postać niedźwiedzia, a nawet drzewa. W dawnych czasach, jeśli w jakimś ostępie boru stwierdzono obecność leszego, ostęp uważany był za sanktuarium, nie wolno tam było wchodzić - a już pod żadnym pozorem polować, ścinać drzew, a nawet zbierać grzybów i jagód.
Mówi poeta:
U Łukorja dub zielony,
Zlataja cep na dubie tom
I dniom i noczju kot uczony,
Wsio chodit na cepi krugom
Idiot naprawo - piesń zawodit
Nalewo - skazku goworit.
Tam czudiesa: tam leszyj brodit…
Aleksander Puszkin
W Polsce leszy znany jest jako borowy, borowik lub boruta, także jako dziad leśny albo leśne licho - źródłosłów licha jest podobny do źródłosłowu leszego.
Лєший, він же лісовик, - лісове створіння з народної російської демонології. Дух-опікун лісу, захисник його багатств і мешканців, до людей рішуче неприхильний, особливо з завзятий супроти дроворубів і мисливців. Одноокий, мов циклоп, більш-менш людиноподібний, має дуже розвинуті поліморфічні здібності, - людям зазвичай з’являється в подобі бородатого старого, але може прийняти подобу ведмедя і навіть дерева. За давніх часів, якщо у якомусь закутку бору встановлено присутність лєшого, то цей закуток перетворювався на святиню, туди не можна було входити, а в жодному разі - полювати, рубати дерева, навіть збирати гриби та ягоди.
Поет написав:
У Лукоморья дуб зеленый
(ну і так далі, не приводитиму повного тексту, а українського перекладу не дам саме тому, що там ніякий не лєший, а таки лісовик «Дива там: лісовик там бродить»)
В Польщі лєший відомий як боровий, боровик чи борута, ще як лісовий дід чи лісове лихо - походження лиха подібне до походження лєшого.
(Кінець цитати)
Кажи що хоч, а під цією статтею мені вкрай бракує посилання на «Лісову пісню». Звичайно, Лісовик Лесі Українки не такий грізний, як фольклорний, але загалом схожий. Включно з тією святинею, де заборонено рубати дерева (а як зрубали дуба, то все пішло шкереберть, хоч і раніше було зле).
До слова, в польському перекладі «Лісової пісні» (PIEŚŃ LASU, Baśń dramatyczna w trzech aktach, Przełożył Jerzy Litwiniuk) значиться таки Лісовий дід. Взагалі багато дійових осіб названі цікаво…
“Ten, co groble rwie”
Niechrzczeńce (dwoje)
Rusałka
Wodnik
Dziad Leśny
Mawka
Pokuśnik
Przepaśnica
“Ten, co w skale mieszka”
Rusałka Polna
Kusy
Złydni
Чи про всіх здогадаєтесь, хто є хто?
Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/396376.html
Я ніколи в світі не критикую перекладача за свідомо зроблений вибір. Тим паче, величезний об’єм і темпи воістину титанічної праці, яку взяв на себе пан Сергій, викликають моє щире захоплення. Але я хотіла б усправедливити свій власний вибір, бо сама я колись написала там Лісовика (це давно було! Потім я вже Сапковського не перекладала, а якщо й, то не оприлюднювала). Не приховуватиму - взяла я цього лісовика не так з фольклору, як попросту з «Лісової пісні» Лесі Українки. Кумедно, що підкріпити свою позицію можу тим самим фрагментом з «Рукопису…», що й пан Сергій з Лєшим.
• LESZY a. lesowik - stwór leśny z ludowej demonologii ruskiej. Opiekuńczy duch lasu, obrońca jego bogactw i mieszkańców, ludziom zdecydowanie nieprzyjazny, szczególnie cięty na drwali i myśliwych. Jednooki jak cyklop, z grubsza człekokształtny potwór, posiada bardzo rozwinięte zdolności polimorficzne - ludziom objawia się zwykle w postaci brodatego starca, ale może też przybrać postać niedźwiedzia, a nawet drzewa. W dawnych czasach, jeśli w jakimś ostępie boru stwierdzono obecność leszego, ostęp uważany był za sanktuarium, nie wolno tam było wchodzić - a już pod żadnym pozorem polować, ścinać drzew, a nawet zbierać grzybów i jagód.
Mówi poeta:
U Łukorja dub zielony,
Zlataja cep na dubie tom
I dniom i noczju kot uczony,
Wsio chodit na cepi krugom
Idiot naprawo - piesń zawodit
Nalewo - skazku goworit.
Tam czudiesa: tam leszyj brodit…
Aleksander Puszkin
W Polsce leszy znany jest jako borowy, borowik lub boruta, także jako dziad leśny albo leśne licho - źródłosłów licha jest podobny do źródłosłowu leszego.
Лєший, він же лісовик, - лісове створіння з народної російської демонології. Дух-опікун лісу, захисник його багатств і мешканців, до людей рішуче неприхильний, особливо з завзятий супроти дроворубів і мисливців. Одноокий, мов циклоп, більш-менш людиноподібний, має дуже розвинуті поліморфічні здібності, - людям зазвичай з’являється в подобі бородатого старого, але може прийняти подобу ведмедя і навіть дерева. За давніх часів, якщо у якомусь закутку бору встановлено присутність лєшого, то цей закуток перетворювався на святиню, туди не можна було входити, а в жодному разі - полювати, рубати дерева, навіть збирати гриби та ягоди.
Поет написав:
У Лукоморья дуб зеленый
(ну і так далі, не приводитиму повного тексту, а українського перекладу не дам саме тому, що там ніякий не лєший, а таки лісовик «Дива там: лісовик там бродить»)
В Польщі лєший відомий як боровий, боровик чи борута, ще як лісовий дід чи лісове лихо - походження лиха подібне до походження лєшого.
(Кінець цитати)
Кажи що хоч, а під цією статтею мені вкрай бракує посилання на «Лісову пісню». Звичайно, Лісовик Лесі Українки не такий грізний, як фольклорний, але загалом схожий. Включно з тією святинею, де заборонено рубати дерева (а як зрубали дуба, то все пішло шкереберть, хоч і раніше було зле).
До слова, в польському перекладі «Лісової пісні» (PIEŚŃ LASU, Baśń dramatyczna w trzech aktach, Przełożył Jerzy Litwiniuk) значиться таки Лісовий дід. Взагалі багато дійових осіб названі цікаво…
“Ten, co groble rwie”
Niechrzczeńce (dwoje)
Rusałka
Wodnik
Dziad Leśny
Mawka
Pokuśnik
Przepaśnica
“Ten, co w skale mieszka”
Rusałka Polna
Kusy
Złydni
Чи про всіх здогадаєтесь, хто є хто?
Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/396376.html