Перше розлучення
Найбільш ранній за часом і найбільш характерний за змістом розлучний акт знайдений у луцькій замковій книзі за 1564 рік. Зміст його такий: 7 червня цього року перед паном Андрієм Русином, підстаростою луцьким, постала Маруша (Марія) Іванівна Борзобагата Красенська, дочка тодішнього нареченого володимирського владики, а пізнішого
(
Read more... )
Comments 44
Це досить дивно... Хіба вони не були вінчані?
> й.к.м.
Нагадало «в. г. ц. и в. к. А. М. в. Р. с. и м. г. г. и о.». :))
Reply
Були. Але врахуйте, що тоді і вінчання були своєрідні. Після вінчання обов"язково належався світський шлюб - з весіллям і записом у актові книги, причому ці дві події (тобто церковний шлюб і світський) міг розділяти тривалий час - навіть і рік. Початком шлюбного життя вважався тільки і винятково світський шлюб. Орест Левицький навіть приводить такий характерний випадок: певна пара вже після церковного вінчання з ініціативи рідні молодої звертається до світського уряду, а заодно до когось з церковних ієрархів з просьбою дозволити шлюб. Уряд сприймає це цілком серйозно, ігноруючи церковне вінчання.
І це такі звичаї не пограниччя, де "церкви не видали", а цілком цивілізованих країв та ще й у середовищі, близькому до духовенства! Тобто, шлюб розглядається винятково як цивільний договір, а справа церкви - тільки його зареєструвати.
в. г. ц. и в. к. А. М. в. Р. с. и м. г. г. и о.
Виглядає прецікаво :-) а можна й розшифрувати?
Reply
Це я розумію, але я не збагну як вони оминули церкву, якщо їх мали розвінчати. А так, як він/вона мала змогу взяти навмисно обумовлений при розлученні повторний шлюб без вінчання?
>> в. г. ц. и в. к. А. М. в. Р. с. и м. г. г. и о.
> Виглядає прецікаво :-) а можна й розшифрувати?
Фактично те саме, тільки північно-східне: «великий государь, царь и великий князь Алексей Михайлович, всея Руси самодержец и многих государств государь и отец». Мабуть звичка із латини зайшла.
Reply
Он воно що, дякую :-)
А так, як він/вона мала змогу взяти навмисно обумовлений при розлученні повторний шлюб без вінчання?
Ні-ні, повторне вінчання обов"язково було! Тодішні священники включно з найвищими ієрархами вважали такий стан справ цілком нормальним і, як бачите, самі дозволяли його своїм близьким родичам. Між іншим, не завжди розлучення проводила винятково світська влада, інколи вона співдіяла з духовною, а інколи тільки духовна влада і проводила розлучення. Могло б виникнути питання: а як дивилися на таке представники інших православних чи неправославних церков? Відповідь: дуже неприхильно, постійно з цього приводу нарікали. Це й призводило до таких казусів, як з Василем Загоровським і його обома жонами, або з князем Курбським та Марією Гольшанською. В обох цих випадках одна з сторін вже розірваного подружжя "з мотивів вредності" або чисто матеріальних робить вигляд, ніби оце щойно довідалася про якесь розлучення, а так-то всі розлучення справа гріховна й незаконна, їх навіть Патріарх строго забороняє.
Reply
Наскільки цивільніше та щасливіше можна жити, коли діяти як Марія Борзобагата Красенська та Яцько Стецькович Добрилчицький! У патріархальних патерналістських суспільствах прийнято вважати, що то жінка примушує шлюб, що це тільки їй то вигідно, бо обмежує "чоловічу" свободу, яка вважається невід'ємною (але запросто віднімається у жінок), але нібито захищає дітей. А мені здається, що дуже часто чоловіки зовсім не готові відпустити на волю свою жінку, та раді втримувати її назавжди. Про це скромно замовчується.
Reply
Reply
она самостоятельно установила сумму?
Надеюсь, что в дальнейшем у Вас будут рассмотрены и случаи разводов у греко-католиков (если таковые были). Интересно, как Уния повлияла на эти права.
Reply
Щодо греко-католиків, то боюся щось певне сказати. Коли унія сяк-так сформувалася, то розлучення прикоротили і у православних.
Reply
Leave a comment