Як несподівано ВОНА змінює все наше майбутнє...)
Хто зна що в житті твориться. Була би зима уже би мабуть дах поїхав, а так тримаюсь. Це ж треба аби стільки поганого і хорошого вміщалось в одному тільки березні, ну але хто ж мене питає.
І так. Нема у мене вже мого мена, зате є у нього його мама. Хм. Багато гівна вилилось на мою голову, об'єктивно - ні за що, а насправді хто зна, може я чим і завинила на якихось тонких рівнях і дивно те, що у мене немає ненависті, та що там, навіть зла особливого немає. Я коли з ним говорю, таке враження,ніби змушую свій мозок підбирати погані слова, а він не хоче...То може й не треба?
Зате я тепер на стажуванні в Київпості і здається знаю до чого лежить моя душечка! Вляглася нарешті. А скільки часу згаяно, могли би з нею(душечкою) і досягти вже тут чогось, але ж краще пізно ніж ніколи. Люди тут класні, теми класні і все класно...От буває ж. По-доброму заздрю всім хто тут працює.
І ще мене асистентом програми беруть в IREX. Це майже експеримент. Ну просто цікаво скільки робіт може навалити на себе одна мальенька людинка...ггг...
Читаю "Кафку на пляжі" і вчора годину медитувала під Бетховена. Це читання і медитація насправді близькі за своєю суттю одне до одного. Муракамі навіть дієвіший я би сказала, моментально відпускаєш свою свідомість.
І ще одна феноменальна, як для весни, новина. Мені зовсім не хочеться кохання. Ні кохання, ні напів-кохання, ні, навіть, просто сексу...
Хочеться бути вільною і корисною і усьо...І досить...Поки що...
Цілую.Люблю.
І так. Нема у мене вже мого мена, зате є у нього його мама. Хм. Багато гівна вилилось на мою голову, об'єктивно - ні за що, а насправді хто зна, може я чим і завинила на якихось тонких рівнях і дивно те, що у мене немає ненависті, та що там, навіть зла особливого немає. Я коли з ним говорю, таке враження,ніби змушую свій мозок підбирати погані слова, а він не хоче...То може й не треба?
Зате я тепер на стажуванні в Київпості і здається знаю до чого лежить моя душечка! Вляглася нарешті. А скільки часу згаяно, могли би з нею(душечкою) і досягти вже тут чогось, але ж краще пізно ніж ніколи. Люди тут класні, теми класні і все класно...От буває ж. По-доброму заздрю всім хто тут працює.
І ще мене асистентом програми беруть в IREX. Це майже експеримент. Ну просто цікаво скільки робіт може навалити на себе одна мальенька людинка...ггг...
Читаю "Кафку на пляжі" і вчора годину медитувала під Бетховена. Це читання і медитація насправді близькі за своєю суттю одне до одного. Муракамі навіть дієвіший я би сказала, моментально відпускаєш свою свідомість.
І ще одна феноменальна, як для весни, новина. Мені зовсім не хочеться кохання. Ні кохання, ні напів-кохання, ні, навіть, просто сексу...
Хочеться бути вільною і корисною і усьо...І досить...Поки що...
Цілую.Люблю.