Crush! I thought I am more sane.........
Все змінилось. І не просто так собі змінилось, бо йшло до того чи що...Змінилось ратово. В один день. Все в голові не так. A whole mess!Шукаю себе на старих місцях, в старих думках і не можу знайти. Один день. Три години міжособистісного спілкування і...все. Хто він такий? Приїхав сюди from the middle of nowhere, зробив з мого світу якийсь гірчично-банановий мікс і поїхав.
Прошу допомоги!Хто я? Що роблю тут, якщо він там?
Я нарешті зрозуміла як люди емігрують. Просто не знаходять себе на попередніх місцях і їдуть туди де є хтось єдиноздатний викликати почуття глибинної всепоглинаючої радості - настільки всепоглинаючої, що не лишається нічого. Просто нічого. Я давно вже не плакала і не сміялась одночасно. А може й ніколи. Тепер коли мене часом виплювоють мої думки, я раптом знаходжу себе то на роботі, то на курсах, то за столом з старшим братом і пляшкою віскі, то на балконі з малим, то за роботою над віршами з татом, то в супермаркеті о 1-ій ночі з мамою. Змінилось не просто все, а всі.
Я взагаліто не вірю у все це. Я все життя була переконана, що на почуття потрібен принаймні якийсь час, що люблять за щось, що можна перерахувати, що для єднання душ потрібне 100% розуміння...
Я помилялась.
Тепер я в Манчестері. Тримаю за руку незнайомого чоловіка з красивим іменем у якого зашкалює температура і думаю будувати заново свій світ чи хай так і буде.
Мені ж так добре.
Прошу допомоги!Хто я? Що роблю тут, якщо він там?
Я нарешті зрозуміла як люди емігрують. Просто не знаходять себе на попередніх місцях і їдуть туди де є хтось єдиноздатний викликати почуття глибинної всепоглинаючої радості - настільки всепоглинаючої, що не лишається нічого. Просто нічого. Я давно вже не плакала і не сміялась одночасно. А може й ніколи. Тепер коли мене часом виплювоють мої думки, я раптом знаходжу себе то на роботі, то на курсах, то за столом з старшим братом і пляшкою віскі, то на балконі з малим, то за роботою над віршами з татом, то в супермаркеті о 1-ій ночі з мамою. Змінилось не просто все, а всі.
Я взагаліто не вірю у все це. Я все життя була переконана, що на почуття потрібен принаймні якийсь час, що люблять за щось, що можна перерахувати, що для єднання душ потрібне 100% розуміння...
Я помилялась.
Тепер я в Манчестері. Тримаю за руку незнайомого чоловіка з красивим іменем у якого зашкалює температура і думаю будувати заново свій світ чи хай так і буде.
Мені ж так добре.