Хочу заземлення. Час між тут і там завжди такий тягучий. Хвилини клеяться на нього просто як мухи на мед.
Тому я вже хочу бути там. Вже через кілька днів ми переїдемо до бабусі, в Бровари. І мої будні почнуть протікати там де раніше протікали переважно родинні свята чи вихідні, в будинку мого дитинства. А мій хлопчик тепер буде засинати і прокидатись в моїй принцесній кімнатці, малесенькій, на другому поверсі, до якої ведуть круті сходи, але такій моїй.
Тепер в нашому домі будуть різьблені ще дідом вікна, в дворі житиме рудий кіт і цвістимуть квіти, а чай ми будемо пити в альтанці під виноградом)) воть. Ми, насправді, плануємо туди тільки на кілька місяців, але хто зна...