Би-2 у Львові
17 квітня 2013 року до Львова в рамках туру на підтримку альбому "Spirit" завітали "Би-2" - автори легендарних гітів "Полковнику никто не пишет", "Варвара", "Серебро", "Последний герой" та ін. Від початку концерт мав відбуватися у форматі акустичного "Квартирника" у львівській опері, однак через зміну гастрольного графіку театру, виступ перенесли до Цирку, а в афіші додалося "+ всі хіти".
Під час спілкування з журналістами Шура зауважив, що виступати в цирках їм не притаманно, однак гурт не хотів розчаровувати шанувальників і тому погодився на такий формат концерту. (джерело: ZAXID.NET)
Востаннє "Би-2" були у нашому місті десять років тому. Хлопці щиро дивувалися, чому вони раніше сюди не приїздили - так добре зустріла групу львівська публіка. Перед концертом, судячи з фото, музиканти гуляли містом і роздавали автографи щасливцям на закритій автограф-сесії.
Чи це втома, чи зірковість, але позувати перед фотокамерами із радісним виразом обличчя їм не надто вдавалося (знову ж таки, дивлячись на кислі писки на знимках).
На фото із аналогічних фотосесій, у Москві, на приклад, бачу повну протилежність у настроях. Роблю висновок, що це у Львові рок-зіркам чимось не вгодили. На сцені теж, Льова зокрема, не фонтанував емоціями. Танцював красиво, але без особливого ентузіазму. Маю сказати, що решта музикантів гурту "Би-2" були доста активними.
О 19 годині зал був заповнений відсотків на 30, через що початок концерту затримали на пів години - бо ж усі квитки викуплено і очікувалося на аншлаг (я щодня моніторила ситуацію із квитками на сайті - монополісті kasa.in.ua). З цієї ж причини не вимикали загальне освітлення, щоб усі хто діставався зі своїх місць праці і пізнив на імпрезу, змогли розшукати свої кріселка. Фотографувати дозволялося лише акредитованим журналістам. І лише перші чотири пісні. І лише на відстані. Шлях до сцени загороджували охоронники. Музиканти зодяглися в модні джинси в облипку, прикольні футболки, взулися в кеди (Льова у чорні блискучі кросівки із трьома білими смужками), начепили ланцюги і сережки. Остання виблискувала промінцем у Льовиному вусі. Директор гурту - бородатий здоровань із тату на черепі.
Концерт тривав дві години.
У концертну програму виконавці, крім нових композицій з альбому Spirit, включили хіти, створені за 15 років. Музиканти неодноразово залучали публіку до виконання пісень, створюючи у залі чудову атмосферу співучасті. Клавішник та бек-вокаліст Янік Ніколенко розбавляв відомі усім композиції феєричною грою на флейті, а ударник Борис Лифшиц перед фінальними піснями «витиснув» максимум драйву зі своїх інструментів та з львівської публіки. (Джерело: ZAXID.NET)
Тими фінальними піснями були уже згадувані мною "Полковнику никто не пишет", "Последний герой", а також "Ее глаза".
Стосовно публіки - були там і підлітки в "косухах", і солідні чоловіки, котрі припаркували біля Цирку свої коштовні автівки, і тип у помочах у віп-секторі. Спільною у всіх цих людей була любов до музики "Би-2", яку вони висловлювали своїми співами (Шура, до прикладу, відійшов від мікрофонної стійки, даючи змогу публіці самостійно виконати цілий куплет і приспів з "Мой рок-н-ролл"), танцями, шаленими оплесками, тупотінням і вересками.
По завершенню концерту традиційне для туру колективне фото на згадку. Кінець.
ФОТО З КОНЦЕРТУ
Під час спілкування з журналістами Шура зауважив, що виступати в цирках їм не притаманно, однак гурт не хотів розчаровувати шанувальників і тому погодився на такий формат концерту. (джерело: ZAXID.NET)
Востаннє "Би-2" були у нашому місті десять років тому. Хлопці щиро дивувалися, чому вони раніше сюди не приїздили - так добре зустріла групу львівська публіка. Перед концертом, судячи з фото, музиканти гуляли містом і роздавали автографи щасливцям на закритій автограф-сесії.
Чи це втома, чи зірковість, але позувати перед фотокамерами із радісним виразом обличчя їм не надто вдавалося (знову ж таки, дивлячись на кислі писки на знимках).
На фото із аналогічних фотосесій, у Москві, на приклад, бачу повну протилежність у настроях. Роблю висновок, що це у Львові рок-зіркам чимось не вгодили. На сцені теж, Льова зокрема, не фонтанував емоціями. Танцював красиво, але без особливого ентузіазму. Маю сказати, що решта музикантів гурту "Би-2" були доста активними.
О 19 годині зал був заповнений відсотків на 30, через що початок концерту затримали на пів години - бо ж усі квитки викуплено і очікувалося на аншлаг (я щодня моніторила ситуацію із квитками на сайті - монополісті kasa.in.ua). З цієї ж причини не вимикали загальне освітлення, щоб усі хто діставався зі своїх місць праці і пізнив на імпрезу, змогли розшукати свої кріселка. Фотографувати дозволялося лише акредитованим журналістам. І лише перші чотири пісні. І лише на відстані. Шлях до сцени загороджували охоронники. Музиканти зодяглися в модні джинси в облипку, прикольні футболки, взулися в кеди (Льова у чорні блискучі кросівки із трьома білими смужками), начепили ланцюги і сережки. Остання виблискувала промінцем у Льовиному вусі. Директор гурту - бородатий здоровань із тату на черепі.
Концерт тривав дві години.
У концертну програму виконавці, крім нових композицій з альбому Spirit, включили хіти, створені за 15 років. Музиканти неодноразово залучали публіку до виконання пісень, створюючи у залі чудову атмосферу співучасті. Клавішник та бек-вокаліст Янік Ніколенко розбавляв відомі усім композиції феєричною грою на флейті, а ударник Борис Лифшиц перед фінальними піснями «витиснув» максимум драйву зі своїх інструментів та з львівської публіки. (Джерело: ZAXID.NET)
Тими фінальними піснями були уже згадувані мною "Полковнику никто не пишет", "Последний герой", а також "Ее глаза".
Стосовно публіки - були там і підлітки в "косухах", і солідні чоловіки, котрі припаркували біля Цирку свої коштовні автівки, і тип у помочах у віп-секторі. Спільною у всіх цих людей була любов до музики "Би-2", яку вони висловлювали своїми співами (Шура, до прикладу, відійшов від мікрофонної стійки, даючи змогу публіці самостійно виконати цілий куплет і приспів з "Мой рок-н-ролл"), танцями, шаленими оплесками, тупотінням і вересками.
По завершенню концерту традиційне для туру колективне фото на згадку. Кінець.
ФОТО З КОНЦЕРТУ