Вихідними катанули долиною ріки
Млинівки між Бірками та Зашковом.
А сама ржака у тому, що ріку я не сфотографував :) Тому подивитесь у вікі, да.
Спочатку відвідали австрійський форт, в якому я був минулого разу (
Тиц,
тиц).
Майже заїхав туда з наступним поколінням роверистів на багажнику. Але трішки сил не вистачило.
Потім проїхали через Брюховичі в Бірки.
Ціллю була долина ріки, яка мені по карті здалась цікавою. І дійсно, дорога цікава. Бірками там крутий асфльт, потім хороша грунтовка. А потім виринає сама Млинівка і тече вузькою долиною.
Хороший грунт кінчається біля якогось кар'єру.
Далі йде розбита грунтовка з калюжами. Але проїхати можна.
Нам пощастило зустріти дизельок з Жовкви. Це місце мені нагадало Закарпаття біля водоспаду Труфанець.
В одному місці дорога просто перетворилась на озеро.
Але добрі люди зробили об'їзд, тому роззуватись не довелось.
Отака дорога з красивими калюжами, лісом, річкою та залізницею.
І там реально є залізничний міст, да. Але не сходив на нього, доведеться повертатись :)
Завадівський народний дім. Нічого так для неасфальтованого села :) Клюб по-вашему.
Завадів та Зашків розділяє отакий шикарний став.
А Зашків той самий, в якому народився
Євген Коновалець.
А потім трасою додому. В районі Великих Грибовичів на горі стирчить ще одна гора, зі сміття. Там міське сміттєзвалище. Але чому на горі?
Доречі, знайшлась друга крута велодоріжка у Львові. Перша йде вулицею Наукова. Ця - вулицею Липинського. Дуже комфортна, перли як дурні :) На черзі та, що йде Стрийською від автовокзалу.
Трек This entry was originally posted at
http://ti-ua.dreamwidth.org/236781.html. Please comment there using
OpenID.