(no subject)
Всім зіган)
Сьогодні не так уж і погано було - здав містобуд, здав ЕОМ. 75 і 90 балів.
На завтра (тобто сьоні уже) великі надії - композицію б здати, шось замнути з історією...боюсь навіть згадувати "охорону праці"
Здається я вже прийшов в угар, вернувся чуток в своє русло.
От нагадав собі як то від когось залежати. Скажу вам шо тоді я зовсім не собою почуваюсь.Ну це я так суджу вже після того.Так, я стараюсь тримати себе в руках. ставити себе на місце 2-ої людини.При чому завжди, завжди ставлю на місце другого і думаю що б я робив.Я гадаю це одна з тих рис якими я пишаюсь.Хоча це може не риса а суто набір букв і 100% піздьож.
Але справа от в чому - якшо я залежу від когось, я сам не свій а якшо не залежу тоді чим це називається?Просто дружба, шолі?
Так не хочеть бути тим хлопчиком на побігеньках, хочеться бути собою.Може це з часом якось синтезується в одне ціле.Я єбу.
В мене таке враження шо стосунки як рулон - згорнулись чуть назад.Може це таки моя параноя, а може і ні.
Від минулого не втечеш, то чоб не постити флешбеки в ті моменти які я не можу досі забути?З рештою, може вони і забудуться.
Флешбек:
Пам"ятаю, як ми з моєю першою любов"ю "прощались"...я вже не пам"ятаю, по-телефону кажись.Шото слова проскакували в мене "ми більше ніколи разом не будемо?" ну і звісно я почув шо ні.Сльози, зима, депресія, пішли-поїхали...минув час і шо б ви подумали - хтось захотів всьо назад.Шо там тіки не було.Але я видите надто гордий шоб усе вертати назад.Не хочу шоб мною отак кидались-мінялись.Я трулавер, я не використовую когось щоб задовольнити себе, і не хочу шоб хтось мене використовував.
Сьогодні не так уж і погано було - здав містобуд, здав ЕОМ. 75 і 90 балів.
На завтра (тобто сьоні уже) великі надії - композицію б здати, шось замнути з історією...боюсь навіть згадувати "охорону праці"
Здається я вже прийшов в угар, вернувся чуток в своє русло.
От нагадав собі як то від когось залежати. Скажу вам шо тоді я зовсім не собою почуваюсь.Ну це я так суджу вже після того.Так, я стараюсь тримати себе в руках. ставити себе на місце 2-ої людини.При чому завжди, завжди ставлю на місце другого і думаю що б я робив.Я гадаю це одна з тих рис якими я пишаюсь.Хоча це може не риса а суто набір букв і 100% піздьож.
Але справа от в чому - якшо я залежу від когось, я сам не свій а якшо не залежу тоді чим це називається?Просто дружба, шолі?
Так не хочеть бути тим хлопчиком на побігеньках, хочеться бути собою.Може це з часом якось синтезується в одне ціле.Я єбу.
В мене таке враження шо стосунки як рулон - згорнулись чуть назад.Може це таки моя параноя, а може і ні.
Від минулого не втечеш, то чоб не постити флешбеки в ті моменти які я не можу досі забути?З рештою, може вони і забудуться.
Флешбек:
Пам"ятаю, як ми з моєю першою любов"ю "прощались"...я вже не пам"ятаю, по-телефону кажись.Шото слова проскакували в мене "ми більше ніколи разом не будемо?" ну і звісно я почув шо ні.Сльози, зима, депресія, пішли-поїхали...минув час і шо б ви подумали - хтось захотів всьо назад.Шо там тіки не було.Але я видите надто гордий шоб усе вертати назад.Не хочу шоб мною отак кидались-мінялись.Я трулавер, я не використовую когось щоб задовольнити себе, і не хочу шоб хтось мене використовував.