Україномовний склад розуму.

Mar 15, 2009 23:02

Якщо казати про мову, мені б хотілось хоча б одного разу написати пост тією мовою, яка є рідною в країні, мешкацем якої я маю честь бути. Ну хоча б якщо думати про мовне середовище, все моє, воно є російськомовним. Мої батьки розмовляють тією мовою якою їм простіше, тому що вони в мене москалики)).Та і я в них теж таким війшов.


Мені вже багато разів казали іноземці - знайомі, що Українська мова є дуже співуча, і те, що нам вдовблювали в школах, це дійсно таки правда.
Я не люблю людей котрі мене навчають як треба спілкуватись. Але є в мене знайома якою я можу вишкребнутися, яка все своє життя розмовляла російською, а після закінчення школи, мовить тільки українською. І коли до неї звертаєшся як тобі простіше(русиш ленгуич)всеодно отримуєш неньку у відповідь))). З цією дівчиною я познайомився через мого друзяку __slon__ з якою він зустрічався біля двох років. Приємно що вони зараз нормально спілкуються після такого часу проведеного разом.
Її звуть Євгенія Кутальова kallisto_kyiv. Ця людина своєрідно для мене відображує особу, котра знає цю мову, не кажу що досконально єю користується, але. Я нажаль зараз поки не знаю людини, ближче до досконалості.
Іноді коли їдеш в метро, читаючи рекламу, в тебе спливає думка про те, що сам не дуже навчався в школі. Але такого бездуму краще не друкувати в людних місцях.
Я маю на увазі те, що як би ти, почав її вивчати то краще б не слухав, не читав і не бачив те що пишуь в газетах і кажуть по телебаченню зараз. А особливу увагу і незаспокоєність в мене викликає субпереклад. Коли в російському кіно в низу показують зовсім не те що кажуть.

P.S.
Нажаль, маємо те що маємо. Ось тепер і думай про мову, коли перщі особи в державі не вміють нею користуватися.
А якщо в когось вспливе в пам’яті нещодавній пост про втрату довіри до держави, то всі написані доводи і коментарі мене в чомусь переконали. Дякую всім за участь.

язык, Украина, настроение, киев

Previous post Next post
Up