Монтесорі чи не Монтесорі?
Як легко піддатися спокусі та розкритикувати батьків що занадто переймається дитиною. Як вчителька та прихильниця системи Монтесорі, я також не раз закочувала очі спостерігаючі "балуваних дітей". Але з часом, і з приходом своєї дитини, я почала змінювати своє ставлення. Раніше я теж вважала що єдиний шлях це бути такою "лінивою мамою", яка описана у статті. Але зараз почала розуміти, що діти бувають різними, мами бувають різними. Треба шукати що підходить для твоєї сім"ї, не кидатись у крайнощі.
Я іноді теж лінуюсь. Теж прошу Дзвіньку щось мені принести. Так само ввжаю що вона повинна сама робити те на що здатна. Але якщо доню не посажу їсти суп, вона істиме цукерки. Так, дуже довго я вважала що вона повинна якось сама швиденько навчитись ходити в туалет, але після того як моє життя перетворилось на суцільне вимивання коврів від пісянок, я подумала що можливо підгузник це не таке вже й зло. Зараз їй 3.5 і вона ходить сама, просто прийшов час, вона дозріла. Засинати сама ще не вміє, а "проплакати" я не хочу їй давати. От не хочу й все. Якщо не вкладу спати, то може гуляти до 12, а зранку вставати в істериці. Але мені подобається проводити з нею час: читати, розповідати казки, співати на ніч. Вона довго навіть спала зі мною, та й зараз(3.5 роки) під ранок перебирається. Я не проти. Ви що скажете що до 18 років вона не відівчиться?
Я її просто люблю. Люблячі опікуюсь, але люблячі також думаю про її майбутнє. Намагаюсь створити умови в яких вона сама б одягалась, їла, прибирала... Люблячі вчу її оберегатись від інших дітей якщо вони б"ються, хоч і хочеться вступитись. Ну іноді вступаюсь звісно, а що?
А ось і статя: http://ibigdan.livejournal.com/11896811.html?view=324372459#t324372459
Я іноді теж лінуюсь. Теж прошу Дзвіньку щось мені принести. Так само ввжаю що вона повинна сама робити те на що здатна. Але якщо доню не посажу їсти суп, вона істиме цукерки. Так, дуже довго я вважала що вона повинна якось сама швиденько навчитись ходити в туалет, але після того як моє життя перетворилось на суцільне вимивання коврів від пісянок, я подумала що можливо підгузник це не таке вже й зло. Зараз їй 3.5 і вона ходить сама, просто прийшов час, вона дозріла. Засинати сама ще не вміє, а "проплакати" я не хочу їй давати. От не хочу й все. Якщо не вкладу спати, то може гуляти до 12, а зранку вставати в істериці. Але мені подобається проводити з нею час: читати, розповідати казки, співати на ніч. Вона довго навіть спала зі мною, та й зараз(3.5 роки) під ранок перебирається. Я не проти. Ви що скажете що до 18 років вона не відівчиться?
Я її просто люблю. Люблячі опікуюсь, але люблячі також думаю про її майбутнє. Намагаюсь створити умови в яких вона сама б одягалась, їла, прибирала... Люблячі вчу її оберегатись від інших дітей якщо вони б"ються, хоч і хочеться вступитись. Ну іноді вступаюсь звісно, а що?
А ось і статя: http://ibigdan.livejournal.com/11896811.html?view=324372459#t324372459