сенс життя не у вегетаріанстві
Прочитала класний репортаж про сироїдів та їхні екопоселення, згадала свій досвід вегетаріанства. Я не їла м’яса майже два роки. Перестала, коли поїхала в Італію. Там жила у сім’ї, і не хотіла, щоб вони готували мені окремо. Потім поїхала в Штати, і теж не хотіла нікому завдавати зайвих клопотів. А потім стало вже байдуже.
Найільша, як на мене, проблема вегетаріанства, веганства, сироїдства і всього схожо - в тому, що центром життя стає їжа. Їжа перестає бути звичайним засобом для існування, вона стає якоюсь ідеєю, чимось настільки важливим - часто важливішим за людей навколо. От якщо я приїжджаю до бабці, і не їм усього того м’яса, яке вона мені зготувала, а вона хвилюється і мало не плаче - заради чого це?
Просто дивно, як їжа перетворюється у сенс. Веганські кафе, веганські тусівки, веганська спільнота - люди об’єднуються навколо їжі, говорять про їжу, будують свої стосунки на поглядах на їжу. І тут справа ж не в тваринах, нє. Принаймні, з мого досвіду - йдеться про цілий комплекс ідей. Прагнення не засмічувати свідомість перетворюється у засмічування свідомості (коли вся голова зайнята питанням їжі).
Один чувак-веган якось писав у жж, що мріє про місто, де б жили тільки вегани, бо з цими м’ясоїдними він просто не витримує. Абсурдно, хіба ні? Адже вегетаріанці, які так люблять тварин, які намагаються очистити свої мізки від усього м’ясоїдного зла, мали б бути добрими і милими, - а говорять такі агресивні речі. Махатма Ганді, який все життя не їв м’яса (бо ж він індуїст), казав, що гірше бути вегетаріанцем, який зневажає м’ясоїдних, аніж м’ясоїдним.
Що думаєте ви?
Найільша, як на мене, проблема вегетаріанства, веганства, сироїдства і всього схожо - в тому, що центром життя стає їжа. Їжа перестає бути звичайним засобом для існування, вона стає якоюсь ідеєю, чимось настільки важливим - часто важливішим за людей навколо. От якщо я приїжджаю до бабці, і не їм усього того м’яса, яке вона мені зготувала, а вона хвилюється і мало не плаче - заради чого це?
Просто дивно, як їжа перетворюється у сенс. Веганські кафе, веганські тусівки, веганська спільнота - люди об’єднуються навколо їжі, говорять про їжу, будують свої стосунки на поглядах на їжу. І тут справа ж не в тваринах, нє. Принаймні, з мого досвіду - йдеться про цілий комплекс ідей. Прагнення не засмічувати свідомість перетворюється у засмічування свідомості (коли вся голова зайнята питанням їжі).
Один чувак-веган якось писав у жж, що мріє про місто, де б жили тільки вегани, бо з цими м’ясоїдними він просто не витримує. Абсурдно, хіба ні? Адже вегетаріанці, які так люблять тварин, які намагаються очистити свої мізки від усього м’ясоїдного зла, мали б бути добрими і милими, - а говорять такі агресивні речі. Махатма Ганді, який все життя не їв м’яса (бо ж він індуїст), казав, що гірше бути вегетаріанцем, який зневажає м’ясоїдних, аніж м’ясоїдним.
Що думаєте ви?