Іди і вбивай. Глава 8. Коли немає сенсу кричати
Така проста, звичайна фраза, тихо сказана втомленою людиною, вона набуває іншого, священного сенсу, коли слова втілюються в страшну реальність: "Я вб'ю тебе".
Було до відчаю страшно, хотілося пронизливо кричати.
- Чому? - запитав Чіп.
- Що «чому»? Чому я вбив їх, або чому я вб'ю тебе? - Доу розвів руками. - Все дуже просто: кожен колись помирає. Когось убиваю я, решту - хтось інший. Або щось. І тут немає відповіді на всі «чому». У смерті немає сенсу, як і в народженні, і в житті. Вони просто є. І тут нічого не вдієш. Абсолютно.
Чіп вкотре спробував оцінити ситуацію. Він замкнений у квартирі з маніяком-убивцею, якому незрозуміло що від тебе потрібно. Це схоже на погане кіно, зняте бездарним режисером за сценарієм божевільного письменника. І не можна вимкнути телевізор, якщо ти вже всередині цієї диявольської скрині. (Читати більше....)