Іди і вбивай. Глава 7. Дві страшні історії
Ранок прийшов до Чіпа з болем у скронях. Боліла голова. Повіки немов змащені суперклеєм. Спочатку Іванов зрозумів, що живий, потім - що сидить. Він підвів голову. Відразу ж шию і спину пронизало, наче струмом. Чіп змусив свої очі розплющитися і зустріти сірий світанок. Кволі промені продиралися крізь осінній туман, що оповив місто, осідали на сітківці очей, посипали вимученим світлом схожого на примару Джона Доу. (Читати більше...)